Ключовий вірш із Біблії: «От стою при дверях і стукаю: як хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до Нього і вечерятиму з ним і він зі Мною» (Об. 3:20).

Запам’ятай нові слова і поняття

Спокуса – бажання зробити щось недозволене, те, що засуджується Богом і людьми, але приємне сатані.

Справедливість – такий належний порядок людського життя, встановлений Богом, при якому існує відповідність між вчинком та віддачею належного.

Винагорода – плата за працю, заслуги, віддяка.

1. Як спокуса випробовує людську душу

Дороги добра і зла починаються з віри і спокуси. Спокуса – це ще не гріх. Хіба може бути нашим гріхом те, що хтось спокушає нас до крадіжки? Гріх був би тоді, коли б ми пішли за тією намовою і справді крали. Зрештою, навіть святі і Сам Богочоловік Ісус Христос піддавалися спокусі.

Спокуса випробовує нас так, як люди випробовують метали, машини, їжу. Наприклад, ви маєте в руці якийсь метал, подібний до золота. Він може бути справжнім золотом або тільки виглядати, як дорогоцінний метал. Як дізнатися, чи це справжнє золото? Треба випробувати цей метал. Спеціаліст спускає його у відповідні кислоти і тільки після таких дослідів може сказати, золото це чи ні. Так і господиня випробовує кожну страву, куштуючи її, щоб знати, чи добре вона зварена, чи смачна.

Подібною пробою для нашої душі є спокуса. В ній має виявитися вірність Богові та ступінь нашої любові. Отож, на якомусь етапі свого життя людина стоїть перед вибором.

Поміркуй і дай відповідь:

Що таке спокуса?

Чи насправді зло починається зі спокуси?

Як лукавий спокушав Ісуса?

Повчальна поезія

  В гріх легко впасти –                     Зрадили Бога              

  Нехитра штука.                              Й віри основи

  Чортові в пащу                               Люди убогі

  Лізеш без бука.                               І гріхолови.

  Гроші, наїдки,                                Що з нами буде

  Цінні метали.                                            (Мучуся всоте)?

  Хто ми і звідки,                              Ми – таки люди,

  Ким же ми стали?                                    А не істоти.

Поміркуй і дай відповідь:

  У якому з вільних рядків таблиці слід поставити на основі прочитаної поезії слово «добро», а в якому – «зло»?

Біблійна історія

Притча про виноградарів

Прочитай притчу й опиши виноградарів

Один чоловік посадив виноградник, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, поставив башту і здав в оренду винарям. А за якийсь час відіслав він свого слугу до орендарів, щоб отримати у них частину плодів з виноградника. Але вони схопили слугу і побили, відіславши ні з чим.

Тоді знову послав господар іншого слугу до винарів. Але і цього вони поранили в голову і зневажили. А третього вбили. Так і робили і з рештою посланців..

Господар мав ще одного посланця - свого улюбленого сина. Наостанок він відправив його до орендарів, подумавши: „Посоромляться мого сина!” А винарі міркували собі так: „Це спадкоємець, замордуємо його – і нашою буде спадщина!” Тому вони схопили господаревого сина і вбили, ще й викинули його тіло за виноградник..

То що власник виноградника зробить? Він прибуде сам та й вигубить винарів і віддасть виноградник іншим (Див.: Мр. 12:1-9; Мт. 21:33-46; Лк. 20:9-19).

Це цікаво!

Спробуємо собі уявити берег Середземного моря. Хвилі б’ються об скелі, а вода приносить таку очікувану прохолоду... Але чим далі від берега, тим стає все спекотніше. Всюди розжарений пісок, вдалині розпливається марево, хочеться пити. Десь на віддалі видніється оаза. Підійшовши ближче, можна помітити, що це сади лимонів, апельсинів, виноградники. Природа краю небагата на рослинність, але щедра на розумних, працьовитих і побожних людей. Тут споконвіку знали про Бога, щиро вірили і поклонялися Йому.

За часів Ісуса майже вся родюча земля в Галилеї належала власникам, які жили в містах або в інших краях. На їх землях працювали наймані робітники. Народ поважав власників, які часто були чужинцями за те, що вони не дуже пригноблювали найманих людей. Ісус використав цю життєву історію для своєї притчі.

Поміркуй і дай відповідь:

Як на основі таблиці можна пояснити алегорію притчі про виноградарів?

Як Господь заклав у єврейського народу основи віри і дав йому можливість справляти обряди?

На яку стежку ступили проводирі єврейського народу – фарисеї?

Як намагався Господь порятувати людей від гріха?

Що вчинили „правовірні” з Сином Божим?

Чи загинула від того віра?

2.Як людина робить вибір на роздоріжжі добра і зла

Притча про виноградарів засвідчує, що життєвий вибір людей на користь зла не призводить до нищення віри і любові. Це – особиста катастрофа людини-грішника або групи грішників.

Смерть і воскресіння Ісуса Христа дали кожному із грішників покаятись і зробити правильний вибір між добром і злом.

Але людина і надалі має свободу у своїх вчинках і виборі. Це один із Божих дарів, адже „сотворив Бог людину на свій образ” і наділив її волею вибору. У кожній життєвій ситуації вона вирішує, кому служитиме, яким шляхом ітиме, „бо жоден слуга не може двом панам служити... Не може служити Богові і мамоні” (Лк. 16:13).

Поміркуй і дай відповідь:

Як перегукується зі змістом Христової притчі уривок з пісні Ісайї (Іс. 5:1-2)?

  Хто із людей зробив свій перший вибір і на чию користь?

  Яку заповідь отримала людина від Господа (Бут. 2:17)?

  Чи, встановивши певну заборону (засторогу), Бог позбавив людину права самостійно вирішувати, як їй належить вчинити?                               

  Чи вмієш ти робити життєвий вибір? Перевір це, заповнивши таблицю „Кодекс честі”:

Слова для довідки. Впадати у розпач, гніватись, забирати, ненавидіти, пліткувати, проклинати, руйнувати.

Повчальні оповідання

Одного разу Іванко почув цікаву розповідь про Георгія Побідоносця, який переміг дракона. Наступного дня він сказав батькові: „Тату, я також хочу стати святим, щоб перемагати дракона”. – „Добре, Іванку, - відповів батько, - але бути святим – це не так легко, як тобі може здатися”. – „Це нічого. Я буду старатися. Де ж мені знайти дракона?” – „Я тобі скажу, коли він з’явиться”.

Така розмова задовольнила хлопчика, і він побіг гратися з сестрою. У той день бабуся подарувала Іванові книжку, а його сестричці Ганнусі – мозаїку. Іванко ще не вмів добре читати, а іграшки він дуже любив. Побачивши такий чудовий подарунок у сестри, хлопчик заплакав від заздрості. Батько помітив його сльози і шепнув: „Синку, дракон показався”. Той відразу перестав плакати, але нічого не відповів.

Увечері, коли Іванко підійшов до батька побажати йому доброї ночі, тихо сказав: „Тату, я радий, що у Ганнусі така хороша мозаїка. Думаю, вона дасть і мені погратися... Я переміг дракона?”

Із заповіту Матері Терези

Життя – це можливість, скористайся нею.

Життя – це краса, милуйся нею.

Життя – це мрія, здійсни її.

Життя – це виклик, прийми його.

Життя – це повинність твоя насущна, виконай її.

Життя – це гра, стань гравцем.

Життя – це багатство, не розтрать його.

Життя – це любов, насолоджуйся нею сповна.

Життя – це таємниця, пізнай її.

Життя – це горе, витримайте його.

Життя – це пісня, доспівай її до кінця.

Життя – це боротьба, здобудьте перемогу в ній.

Життя – це прірва, ступи в неї, не боячись.

Життя – це фортуна, шукай цю мить.

Життя – це пригода, зважуйтесь на неї.

Життя – це трагедія, подолайте її.

Життя –  це щастя, творіть його.

Життя таке чудове, не згуби його.

Поміркуй і дай відповідь:

З яким драконом зустрівся Іванко? Чи зумів побороти його?

Які «дракони» виникають у твоєму житті?

Які життєві спокуси наводить у своєму духовному заповіті Мати Тереза?

Чим повчальні її поради?

У яких художніх творах української и зарубіжної літератури герої стали на роздоріжжі перед вибором добра і зла?

 До яки наслідків це призвело?

3.Яку роль відіграють у нашому житті винагорода і покарання

Вибір між добром і злом неодмінно супроводжується в житті винагородою чи покаранням.

Французький афоризм стверджує: ніщо так не підбадьорює людину, як добре слово. Тому не біймося говорити побільше люб'яз­ностей, приємних слів, робити компліменти. Але при тому добрі слова мають бути простими і щирими.

Похвала є маленькою на­городою людині, так само як критичне зауваження є маленьким покаранням. Вони роблять наше життя цікавішим, але не завжди більш праведним і таким, що відповідає християнській моралі. Бережімося похвали людської, щоб не погубити ціни добрих справ і не почути слів Господа: "Отримав вже нагороду свою".

Покарання, як і похвали, бувають різними. Тому, отримавши покарання, не треба озлоблюватися. Постараймося зрозуміти, що несправедливого покарання не буває. А усвідомивши себе грішними, треба мати мужність сказати: "Вибачте, я все зрозумів, і більше цього не повториться".

В історії великі і малі правителі часто нагороджували і карали. Одним дарували царства, інших пускали по світу з торбами. Одним вішали на шию і груди ордени й медалі, інших саджали у в’язниці.

Біблія також наводить нам чимало прикладів Божої нагороди і покарання.

У день П’ятидесятниці зійшов Дух Святий на апостолів і нагородив їх даром проповідувати Слово Боже різними мовами. Даром доброти і милосердя винагороджено Святого Миколая Чудотворця.

Всесвітнім потопом винищено грішників. Від упокореності злу загинули міста Содом і Гоморра.

У винагороді за вміння подолати спокусу й уникнути гріха та заслуженому покаранні за небажання протистояти спокусі й полягає зміст Божої справедливості.

У Святому Письмі справедливість Бога проявляє себе вже і у цьому світі: процвітання злих продовжується на певний час, раніше чи пізніше проявляється правда Божа: Книга Псалмів, всі пророки свідчать про очікування Справедливого суду: „Бо Господь любить правду і не покине своїх вірних. Нечестиві знищені будуть, рід беззаконних буде стятий” (Пс. 36:28).

Суд Божої справедливості страшний для тих, хто зараз не боїться його, бо будуть покарані за власну гординю і самовпевненість. Але він не страшний для тих, хто відчуває відповідальність перед Господом, спокутує власні гріхи і буде винагороджений?

Зробивши правильний вибір між спокусою зла і добром, досягнемо найвищої винагороди – чистоти серця, того ідеалу, до якого прагне кожен християнин. Тому і просимо у щоденній молитві Отця Нашого: „І не введи нас у спокусу. Але визволи нас від лукавого. Амінь!”

Поміркуй і дай відповідь:

Чи легко робити добро ближньому «просто так», не за винагороду?

Що таке вища Божа справедливість?

Наведи приклади зі свого життя, коли ти вчинив справедливо.