| Культура та мистецтво [175] |
| Мистецтво народів світу. [13] |
| Мистецтво України [51] |
| Зарубіжна література [88] |
| Основи християнської етики [38] |
| Музичне мистецтво [31] |
| Мистецтво [36] |
Методичні рекомендації щодо вивчення предмета
«Художня культура»
на 2014/2015 навчальний рік
Методичні рекомендації та навчальна програма предмету "Музичне мистецтво" (5-8 класи) у 2015/16 навчальному році тут
Навчальні предмети художньо-естетичного циклу, до яких належать, насамперед, музичне, образотворче мистецтво, мистецтво, художня культура та естетика, є предметами так званого культуротворчого циклу, їх об’єднує загальний принцип «культуро творення», проте кожен з них має власні специфічні риси та завдання.
Поняття художньої та естетичної культури в сучасних умовах набуває багатограннішого тлумачення і розглядається в контексті феномену культу-ротворчості. Мистецтво, як відомо, стимулює загальний і естетичний розвиток людини, позитивно впливаючи на її творчий потенціал.
Сучасне навчання, і мистецьке, зокрема, ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – Державних стандартах, навчальних планах, програмах.
У 9 класі навчальним предметом художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua).
Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі.
Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.2009 № 1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.
Учні 10-11 класів відповідно до обраного профілю навчання опановуватимуть художню культуру за програмами рівня стандарт, академічного та профільного рівня, що міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщені на офіційному веб-сайті МОНУ (www.mon.gov.ua).
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах МОНУ (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Нагадуємо, що відповідно до наказу МОНУ від 02.08.2012 № 882 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу тільки ту навчальну літературу, якій надано відповідний гриф МОНУ або схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Навчання художньої культури має базуватися на положенні: «Головне - не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду».
Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій – інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням вчителя стає зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.
Крім того, у старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів. Для цього варто зокрема у профільних класах посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів.
Основними і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до орієнтовних Вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222).
Тематичні оцінки з художньої культури у 10 – 11 класах виставляються після вивчення відповідного розділу програми. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
У 9 та 11 класах предмет «Художня культура» може складатися під час державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та як профільний предмет в 11 класі (для учнів, які навчалися у класах з профільним навчанням). У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться відповідно до рекомендацій Міністерства. Підготовкою до успішного складання державної підсумкової атестації може бути системне застосування на уроках художньої культури типів завдань, запропонованих у збірниках для державної підсумкової атестації – завдання на порівняння, узагальнення і систематизацію, здійснення мистецьких аналогій, аналіз-інтерпетацію мистецьких творів, створення міні-проектів.
Порядок заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до наказу МОН від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів»
Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, добір асоціативного (візуального, музичного) ряду, підготовка сценарію позакласного заходу, упорядкування картотеки).
Пам‘ятка вчителеві мистецьких дисциплін
1. Ведення журналу
Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.
У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.
Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.
У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)).
У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.
У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.
У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
2. Оцінювання з предмета
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).
Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).
Звертаємо увагу на те, що тематичне оцінювання проводиться на основі поточного. Окремі перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва не проводяться. Семестрове оцінювання проводиться двічі на семестр у вигляді контролю та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Семестрова оцінка виставляється на основі тематичної та оцінки отриманої за семестровий контроль. Семестрова оцінка коригуванню не підлягає.
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річна оцінка коригуванню не підлягає.
3. Домашнє завдання
У 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються. Окремі зошити для виконання письмових домашніх завдань не передбачені.
В основній школі навчання з мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмами «Музичне мистецтво. 5-8 кл.» (авт. Б.Фільц та ін.)
Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета “Музичне мистецтво” мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування (наприклад, відтворити прослухану музику за допомогою елементарних музичних інструментів, рухів, голосу, придумати назву до музичного твору, продумати інструментарій для музичного супроводу твору, прослуханого на уроці, виконавський план пісні, проаналізувати звуки, створити імпровізацію (вокальну інструментальну, ритмічну, мелодичну, тощо).
4. Викладання мистецьких дисциплін у школах з вивченням інших мов
Звертаємо увагу на те, що відповідно до Типових навчальних планів для початкової школи з вивченням російської чи іншої мови національної меншини, спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 2-5 до наказу МОНмолодьспорту від 10.06.2011 № 572) на вивчення предметів художньо-естетичного циклу передбачено 1 навчальна година. Проте, для повної реалізації вимог державного стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь «Мистецтво») рекомендуємо використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної складової плану.
З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі, під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з музики, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» насамперед учителів, які мають спеціальну освіту за дипломом (учитель музики, учитель образотворчого мистецтва).
(www.iitzo.gov.ua). Програми з художньої культури знаходяться за цим посиланням.
ПРОФЕСІЙНО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА УЧИТЕЛЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ
БАЗОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ
учителя мистецьких дисциплін
ЯК ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА
|
Педагогічний працівник |
|||
|
№ |
Базові компетентності |
Характеристики |
Ознаки виявлення |
|
1 |
Фахова Здатність до реалізації функцій професійної діяльності |
Функції: Мотивації і стимулювання |
Готовність застосовувати засоби, прийоми, технології щодо мотивації та стимулювання суб’єктів педагогічного процесу |
|
Проектувальна |
Здатність визначати цілі (стратегічні, тактичні, оперативні), планувати процеси для досягнення бажаних результатів, планувати діяльність суб’єктів педагогічного процесу |
||
|
Організаційна |
Здатність організовувати процеси, створювати умови для досягнення бажаних результатів |
||
|
Конструктивна |
Спроможність переносити знання та уміння з одного виду професійної діяльності в інший; добирати доцільні методи, форми, засоби педагогічної діяльності; конструювати педагогічні заходи (навчальні заняття, виховні заходи, педагогічні збори тощо); розробляти методичне забезпечення педагогічного процесу |
||
|
Дослідницька |
Здатність до організації та проведення досліджень (теоретичних, практичних), пошукової роботи; наукового аналізу й узагальнення власного педагогічного досвіду |
||
|
Контрольно-аналітична (діагностична) |
Спроможність організовувати та проводити процедури контролю, визначати критеріальну основу оцінювання |
||
|
Рефлексивна |
Здатність до переосмислення процесів, результатів, засобів їх досягнення; визначення шляхів покращення якості процесів та результатів |
||
|
2 |
Соціальна |
Здатність до життєдіяльності в суспільстві; взаємодії та праці в команді |
Здатність аналізувати механізми функціонування соціальних інститутів суспільства, дотримуватись соціальних норм і правил; продуктивно співпрацювати з різними соціальними групами і партнерами в групі, виконувати різні ролі й функції в колективі; застосовувати технології розв'язання конфліктів, досягнення консенсусу; працювати в команді; застосовувати ефективні стратегії спілкування залежно від ситуації, технології говоріння і слухання, ділового мовлення |
|
3 |
Загально-культурна |
Здатність до розвитку культури особистості і суспільства в різних аспектах |
Спроможність аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та світової, науки й культури; знати рідну й іноземні мови, застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури; застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей, для розроблення й реалізації стратегій і моделей поведінки та кар'єри; опановувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами, різноманітності світу й людської цивілізації. |
|
4 |
Здоров’язберігаюча |
Здатність до збереження власного здоров’я |
Збереження здоров’я фізичного, соціального, психічного і духовного (власного та здоров’я оточуючих); застосування навичок здорового способу життя, гармонізації режиму праці та відпочинку; запобігання та попередження професійного стесу та вігорання |
|
5 |
Громадянська |
Здатності в сфері суспільно-політичного життя в Україні, захисту власних прав і свобод, виконання громадянських обов’язків |
Здатність орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя в Україні; застосовувати процедури й технології захисту власних інтересів, прав і свобод своїх та інших громадян, виконання громадянських обов'язків у межах місцевої громади та держави загалом; застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами державної влади; використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що відповідають чинному законодавству України, задовольняють власні інтереси особи та захищають права людини й громадянина; робити свідомий вибір та застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних і колективних рішень, враховуючи інтереси й потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави. |
|
6. |
Інформаційна |
Здатність до пошуку, обробки, збереження і створення інформаційних ресурсів та обміну ними |
Здатність до використання інформаційно-комунікаційних технологій, орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб ринку праці; застосовування інформаційно-комунікаційні технології в професійній діяльності та повсякденному житті, раціональне використання комп'ютера й комп'ютерних засобів при розв'язуванні задач, пов'язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням та обміном; будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ |
ЗАГАЛЬНОФАХОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ
учителя мистецьких дисциплін
|
Педагогічний працівник |
|||
|
№ |
Загальнофахові компетентності |
Ознаки виявлення |
|
|
1 |
Когнітивні |
Методологічні |
Інформованість про професійну діяльність, її цілі, задачі, плани; здатність переностити та застосовути: знання про знання; загально технологічне, економічне, правове знання; знання сучасних підходів, концепцій, тенденцій розвитку освіти; знання методології дослідження; організації праці на науковій основі |
|
Фахово-теоретичні |
Здатність застосовути та переносити в нові ситуації знання загальної та вікової педагогіки і психології, дидактики, основ наук |
||
|
Нормативно-правові |
Здатність застосовути та переносити в нові ситуації знання нормативно-правової бази, що забезбечує педагогічну діяльність та знання нормативно-правових документів, що регулюють педагогічну діяльність |
||
|
Загально-методичні |
здатність розробляти, застосовути та переносити в нові ситуації спеціальні знання за фахом навчальної дисциплини, методик викладання, виховання тощо |
||
|
Загальнотехнологічні: |
здатність розробляти, застосовути та переносити в нові ситуації технології управління, навчання, виховання тощо |
||
|
2 |
Діяльнісні |
Методологічні |
Володіння методами пізнання, вміння бачити та розв’язувати професійну задачу, орієнтуватися в роботі, навчати роботі інших; вміння обгрунтовувати та передавати досвід тощо |
|
Методичні |
Володіння різними методами, прийомами, методиками педагогічноі діяльності та вміння застосовувати їх у педагогічній практиці |
||
|
Технологічні |
Загально-технологічні - здатність використовувати: сучасні технології педагогічної діяльності; сучасні технічні засоби; читання і розробки технічної документації |
||
|
3 |
Соціально- особистісні |
Професійно-педагогічне співробітництво |
Взаємодія з установами, керівними особами, колегами, педагогічними працівниками; Психолого-педагогічна взаємодія з учасниками навчального (управлінського, виховного) процесів (учнями, вихованцями, батьками); створення (підтримка) сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі (педагогічному, учнівському) |
|
Педагогічне спілкування |
Володіння технологіями усного і письмового спілкування різними мовами (рідною та однією-двома іноземними), зокрема спілкування через Intertnet; наявність розвинутих мовленнєвих навичок; володіння сучасними засобами зв'язку, вміння складати ділові папери та ін |
||
|
Прояв громадянських якостей |
Патріотизм, національна самосвідомість, правосвідомість, толерантність, усвідомлення рівних прав, обов’язків і свобод для всіх громадян; здатність до вибору; громадянська гідність, почуття громадянського обов’язку, почуття громадянської відповідальності, досконале знання державної української мови |
||
|
Прояв моральних якостей |
Гуманність, доброта, чуйність, справедливість, чесність, совісність, щирість, дисциплінованість- |
||
|
Прояв професійних якостей |
Активність, цілеспрямованість, наполегливість, працелюбність, добросовісність, креативність, ініціативність, комунікабельність, самостійність, здатність до рефлексії, мобільність вимогливість, тактовність; емоційна стабільність, поведінкова гнучкість |
||
СПЕЦІАЛЬНОФАХОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ
учителя мистецьких дисциплін
|
Учитель мистецьких дисциплін |
||
|
№ |
Спеціальнофахові компетентності |
Ознаки виявлення |
|
1 |
Функціональні |
Організаційна - забезпечує умови для засвоєння учнями освітніх навчальних програм Державного стандарту з предметів освітньої галузі «Мистецтво» - «Естетична культура»; забезпечує безперервну художньо-естетичну освіту як процес гармонійного розвитку особистості, під час навчальної діяльності та у різноманітних напрямах позакласної, позашкільної художньо-естетичної освіти і виховання; здійснює педагогічну взаємодію з батьками в комунікативному полі мистецтва;
|
|
2 |
Когнітивні
|
|