17:47 Словничок з "Основ християнської етики" | |
Авраамове лоно – місце блаженства праведних, рай. Алегорія – прихований зміст оповідання, байки, притчі. Апостоли – вибрані і улюблені учні Христа. Блаженний – щасливий, праведний. Блудний – той, що не тримається дому, блукає; той, що має шкідливі звички і якого береться блуд. Вибір – спроба віддати перевагу одному перед іншим. Винагорода – плата за працю, заслуги, віддяка. Виховання – сукупність знань, культурних навиків, поглядів, що становлять загальний рівень розвитку людини і є наслідком систематичного впливу і навчання. Відповідальний – людина, яка завжди дотримується слова, виконує обіцяне, старанно ставиться до роботи та своїх обов’язків. Відповідальність – виконання людиною певних зобов’язань, які ставлять перед нею інша людина, суспільство, Бог. Віра – впевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь; визнання існування Бога. Вісон – тонкий білий одяг Вчинок – певна дія людини. Герострат – герой давньогрецьких міфів, який, мріючи прославитись, спалив храм. Гординя – віра людини в те, що вона наділена винятковими якостями і може всі свої проблеми вирішити самостійно, без Господа. Десятина – десята частина прибутку людини в багатьох країнах, яка збирається на потреби церкви. Динарій – у часи Ісуса Христа в Палестині основними монетами були драхма (грецька монета) і динарій – рівна їй за вартістю римска монета. За драхму (динарий), які були денною платою солдату і поденному робітникові, можна було купити невеличку вівцю. Дім на скелі – символ міцності віри в єдиного Бога. Добрі справи – вчинки згідно із Заповідями Божими на користь ближньому, які принесуть радість ближньому і Богові. Добро – все, що виходить від Бога, благо; це все, що позитивно оцінюється Богом, що є важливим для людського життя, що дозволяє людині морально, розумово та духовно жити, зростати, бути щасливою, досягати гармонії і досконалості. Драхма – розмінна грецька монета, значно нижча за вартістю, ніж римський динарій. Духовне багатство – те, що людина надбала для спасіння своєї душі (віра в Господа, любов до ближнього, моральні чесноти). Євангеліє – Добра Звістка про прихід Спасителя Ісуса Христа. Євангелісти – учні Ісуса Христа, які переповіли історію Його життя та навчання Ним людей Господнього Слова. Євреї – народ, історія якого описана у Біблії і якому в образі земного Чоловіка явився Ісус Христос. Жадібність - пристрасне прагнення володіти чимось. Жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав, - умієш вийти з будь-якої ситуації, маєш добрі здібності. Заздрість – невдоволення від того, що не маєш того, що мають інші. Закваска – борошно, перемішане з дріжджами для виготовлення тіста. Захланність - непомірне прагнення до багатства і наживи. Здібності – уміння і схильності людини до певного виду діяльності. Злаки – спільна назва для пшениці, жита, вівса, проса, ячменю. Золоте правило моралі – найважливіша Господня настанова чинити так, як хочеш, щоб чинили з тобою. Іудин гріх – злодійство через жадібність. Капернаум – область у давньо ізраїльській державі. Кукіль - бур’ян із темно-рожевими, зрідка білими квітками й отруйним насінням, який росте серед хлібних злаків. Левит – багатий і знатний чоловік у євреїв, знавець церковних обрядів і законів. Лепта – найдрібніша римська монета. Лінощі – знеохочення до роботи. Мамона – бог багатства у давніх східних народів. Марнослав’я – хворобливе прагнення привернути до себе увагу, будь-якою викликати захоплення свою особою. Марнота – даремно проведене життя, у якому людина не здобула духовного багатства. Матеріальне багатство – те, що людина надбала для задоволення потреб свого тіла (будівлі, одяг, речі, їжа, гроші, коштовності). Мета – те, до чого людина прагне у житті, чого хоче досягти. Милосердя – почуття, завдяки якому людина допомагає іншій не з вигоди, а з внутрішньої душевної потреби.. Митар – збирач податків у євреїв; у сучасному значенні страдник.. Мито – вид державного податку. Мораль – пояснення алегорії в оповіданні, байці, притчі. Моральне життя – життя відповідно до моральних правил, які допомагають мати безкорисливе, справедливе і доброзичливе ставлення до ближнього. Моральний закон – не писане, а заповідане Господом правило, яке Навчання – процес здобуття знань, вмінь, досвіду. Намір – рішення людини зробити що-небудь, досягти результату. Наполегливість – послідовна спрямованість дій людини на досягнення певної мети. Небесні скарби – християнські цінності, те, що дароване Богом людині в нагороду за її праведне життя. Невід – рибальська сітка. Непослух – вияв гордині у ставленні до Господа чи ближніх, які бажають тобі добра. Новий Заповіт – друга частина Біблії, у якій розповідається про життя, смерть і Воскресіння Ісуса Христа та народження нової християнської Церкви. Оренда – тимчасове користування чужою власністю за домовленістю. Перемога – успіх у життєвій боротьбі за добро, подолання зла на життєвому шляху. Перлина – найцінніший елемент скарбу. Повага - почуття шани, прихильне ставлення до ближнього, що ґрунтується на визнанні вищості іншого, його гідності. Подвижництво - самовіддане використання людиною своїх здібностей і талантів. Подвижництво - самовіддане використання людиною своїх здібностей і талантів. Покарання – реакція держави, Господа на порушення людиною моральних зобов’язань чи правил співжиття, яка обмежує права цієї людини. Порфіра – верхній одяг з коштовної червоної тканини. Послух – готовність виконати волю Божу або прохпання чи розпорядження тих людей, що теж виконують волю Господа. Пошана – почуття поваги, що ґрунтується на визнанні великих чеснот або позитивних якостей; шана до Бога. Правда – те, що народжене Божою наукою й узгоджується з нею. Правдивість – якість характеру людини, яка говорить тільки те, що думає і робить насправді. Працелюбність – позитивна якість характеру, що характеризує людину, яка витрачаючи розумові, фізичні та духовні сили бере участь у створенні матеріальних та духовних цінностей. Приклад – те, що варто наслідувати, зразок моральної поведінки, заснованої на виконанні золотого правила. Притча – розповідь, яка взята з історії чи навколишнього життя і мета якої – викласти духовні чи моральні істини. Пробачення – добровільна відмова від образи на людину. Прощення – добровільна відмова від звинувачень іншої людини у певних гріхах. Радість – почуття задоволення і втіхи від добре виконаної роботи, від спілкування з ближніми та Богом. Самаряни - жителі північного Ізраїлю, які свого часу зреклися віри в Єдиного Бога і почали поклонятися ідолам. Світло – спосіб подолати темряву і хаос. Свічник – підставка для свічки. Симон – ім’я Петра до його покликання Христом бути апостолом. Скарб – цінності, приховані з певних причин від людини. Скромність – уміння подолати свою гординю перед ближніми. Слухняність – готовність виконати прохання старших за віком або за посадою. Смирення – уміння подолати свою гординю, в першу чергу перед Господом. Співчуття – жаль до ближнього, прагнення підтримати його і допомогти. Спокуса – бажання зробити щось недозволене, те, що засуджується Богом і людьми, але приємне сатані.. Спокуса – бажання зробити щось недозволене, те, що засуджується Богом і людьми, але приємне сатані. Справедливість – винагорода праведним, смиренним і терплячим та покара грішникам, які не покаялись; такий належний порядок людського життя, встановлений Богом, при якому існує відповідність між вчинком та віддачею належного. Талант – особливі здібності людини; у давнину – золота або срібна монета. Терпіння – здатність людини переносити земні страждання: хвороби, прикрощі, знущання, самотність, матеріальні нестатки. Терплячість – уміння не осуджувати людей за їхні недоліки і переносити незручності, пов’язані з ними. Універсальний – прийнятний для всіх. Фарисей – знавець церковного Закону у євреїв. Фарисейство – лицемірство, сприйняття себе кращим за інших. Цінності – те, що є особливо важливим у житті. Чавило - пристрій, з допомогою якого в давнину з винограду робили вино. Челядь – слуги. Чемність – уміння бути слухняним і ввічливим. Щедрість - здатність людини поділитися з іншим тим, що маєш. Юдеї – євреї, які жили за Заповідями Старого Заповіту, але не вірили в те, що Христос – Син Божий. | |
|