Вітаю Вас, Гість
Головна » 2012 » Ноябрь » 22 » Моє відкриття. Поезія Віталія Іващенка
22:50
Моє відкриття. Поезія Віталія Іващенка
     Iващенко Вiталiй Вадимович народився 12 грудня 1937 роцi в м. Смiлi Черкаської областi. Пiсля закiнчення школи вступив до Київського полiтехнiчного iнституту, закiнчив його в 1960 роцi, потiм аспiрантуру. Кандидат технiчних наук, доцент кафедри Механiки пластичностi матерiалiв i ресурсозберiгаючих процесiв Механiко-машинобудiвного iнституту Нацiонального технiчного унiверситету України "Київський полiтехнiчний iнститут”. Має бiля 80 наукових праць i 17 винаходiв.
       
        У 1959 роцi створив студентський комедiйний Естрадний театр аматорiв "ЕТА”, автор i режисер-постановник усiх його вистав.
       
        ЕТА – лауреат усiх всесоюзних фестивалiв народної творчостi i багатьох українських та регiональних театральних фестивалiв i конкурсiв. Театр виступав у десятках мiст країни, мав чотири закордоннi гастрольнi поїздки. У 1987 роцi ЕТА став першим i єдиним студентським театром України, якому було надано статус державного театра-студiї. За плiдну роботу в театрi В. Iващенку було присвоєне почесне звання Заслуженого працiвника культури України.
       
        Вiталiй Iващенко багато рокiв спiвпрацював iз Нацiональним телебаченням. Ним були створенi оригiнальнi цикловi передачi "Iнформацiя i науково-технiчний прогрес”, "Наука i життя”, "Телетехнотека” i "Запитуйте – вiдповiдаємо”. Остання була трансформована у формат щоденної передачi "Закон є закон” на Першому Нацiональному i на каналi "Тет”.
       
        Одружений. Мав чотирьох доньок. Старша – Ольга – разом з чоловiком Славою загинули в автокатастрофi. Має чотирьох онукiв.
       
        Починаючи з 1993 року видав чотирнадцять поетичних збiрок: шість росiйською: "История любви”, "Вторая любовь”, "Нечаянная радость”, "О, Женщина!”, "Проснувшись утром, улыбнись!»; все найкраще з них зібрано в книзі «Слова любви» (376 сторінок, тверда обкладинка); шість українською: «Загляньмо в душу», «Сьогоднi живемо», «Краплинки», «Мозаїка життя» i "Зернятка”; все найкраще з них видано у подарунковому виданні «Ми – українці!» (700 сторінок, тверда обкладинка). Дві двомовні збірки вибраних поезій: «Сповідь другові» (1998 рік) і «Тобі, кохана!» (2005 рік).
       
        Протягом кiлькох останнiх рокiв за запрошенням рiзних навчальних закладiв, бiблiотек, вiддiлiв культури та освіти районних рад Києва та iнших мiст України В. Іващенко виступає iз читанням власних вiршiв.


Для багатьох людей мета життя –
Це iснування в трьох координатах:
Одна – це грошi, друга – це ниття,
А третя – жовчна заздрiсть до багатих.
У цьому вимiрi живуть i мруть,
Кар’єри роблять i приносять жертви,
Не вiдаючи, що є iнша путь,
Є iнший вимiр i життя, i смертi.
Суть вимiру того – життя душi,
Одвiчний пошук Iстини i Бога,
Бажання жити так, щоб не грiшить,
За людство i за ближнього тривога.
I лише там дано вiдчути нам,
Що ми є частка вiчної природи,
I в свiт прийшли побудувати Храм.
Храм Красоти, Любовi i Свободи!

******
Якщо ти хочеш Душу зберегти,
Не дати вмерти їй вiд суму й болю,
Роботою рятуйся i любов’ю.
Душа не може жити без мети!

*****


Коли бажань iнтимних пошуки
Тiла єднають в нiжнiм ритмi,
Слова любовi мовим пошепки,
Неначе творимо молитви.

* * *
Я знаю, як кохання зберегти,
Щоб довго нашi душi зiгрiвало:
Своїм життєвим шляхом треба йти,
Побачень щоб завжди було замало!

Ще більше поезій В.Іващенка тут: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=261&type=tvorch


Переглядів: 1394 | Додав: uchitel | Рейтинг: 5.0/1