Ключовий вірш із Біблії: «За кожне пусте слово, яке скажуть люди, - дадуть відповідь судного дня за нього» (Мт. 12:36).

Запам’ятай нові слова і поняття

Здібності – уміння і схильності людини до певного виду діяльності.

Подвижництво - самовіддане використання людиною своїх здібностей і талантів.

Талант – особливі здібності людини.

1. Що таке талант

Кожна людина має дар Божий. Одній вдається добре майструвати, іншій – малювати, третій – співати чи грати на інструменті. Одні пишуть, інші вправно роблять операції, треті прекрасно куховарять. А є люди, які вміють розвеселити або розрадити у важку хвилину. Комусь легко дається математика, а хтось добивається високих успіхів у спорті. Усі ці вміння людини називаються здібностями або талантами. Слово „талант” має доволі давнє походження. У Римській імперії так називали золоті або срібні монети.

 Зараз же воно означає видатні природні здібності людини, уміння робити щось краще за інших. Нашому талантові, як і всьому в земному житті, завдячуємо Богові. Однак усвідомлення нашого таланту як Божого дару зовсім не означає, що в якийсь момент ми можемо „перестати грати в оркестрі життя”, тобто припинити працювати над собою, розвивати й удосконалювати свої здібності.

Поміркуй і дай відповідь:

Яке значення мало слово „талант” у давньоєврейські часи?

Чи завдячує людина талантом тільки собі?

Які таланти мали Авраам, Йосип, Мойсей, Давид, Соломон?

Що вони самі думали або казали про свої здібності?

Повчальне оповідання

Одного разу відомий диригент проводив репетицію якоїсь симфонії, у якій брали участь сотня голосів і безліч різних інструментів. В одному місці, коли весь хор голосно співав під акомпанемент органа, барабана і різних труб, флейтист подумав: „При такій голосній музиці мене не почують” – і перестав грати. У той момент диригент призупинив симфонію і голосно крикнув: „Чому ж флейта мовчить?” Чутливе вухо музиканта відразу помітило відсутність звуків флейти і тому для нього не могло вже бути довершеним, якщо хоч один інструмент не звучав.

Іноді людині здається, що її робота нікому не потрібна, що від неї нічого не залежить. Але це не так. Милосердний Господь кожного із нас наділив своєю флейтою і хоче, щоб усі вони звучали – злагоджено і гарно.

Поміркуй і дай відповідь:

Намалюй квітку рослини без пелюсток, а потім проаналізуй, який дар має кожен із ваших однокласників, виріж пелюстки і запиши на них ці дари.

Біблійна історія

Притча про таланти

Прочитай притчу і визнач її головну думку

Маючи намір відлучитися на тривалий час, один чоловік зібрав своїх робітників і роздав їм свої гроші. Одному дав п’ять талантів, другому два, а третьому один. Кожному – відповідно до його здібностей. І поїхав.

Той, якому дісталося п’ять талантів, негайно пустив їх у справу і набув п’ять нових талантів. Той, що отримав від господаря два таланти, зробив те саме і також надбав два нових таланти. А той робітник, що мав від господаря лише один талант, зробив по-іншому - закопав його в землю.

Пройшло чимало часу, і господар повернувся. Він знову зібрав своїх робітників і зажадав від них звіту про свої гроші.

Перший приніс п’ять отриманих від господаря і п’ять нових талантів. Господар радо похвалив його: «У малому ти був мені вірним, то поставлю тебе управляти великим моїм маєтком, тішся багатством разом зі мною».

Другий робітник приніс чотири таланти, і його похвалив господар і пообіцяв прилучити до своїх багатств.

Підійшов і той, що одного таланта отримав, і сказав: „Я знав, пане, що ти сувора людина. Ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. І я мав страх перед тобою, тому сховав пішов твого таланта у землю. Ото маєш своє”

Тоді відповів йому розсерджений пан: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Тож тобі було треба віддати один талант людям, які міняють гроші, і, повернувшись, я взяв би своє з прибутком для себе».

 І звернувся господар до слуг; «Візьміть від нього таланта і віддайте тому, що десять талантів має. Бо кожному, хто має, дасться і додасться, а хто не має, - забереться від нього і те, що він має” (Див.: Мт. 25:14-29).

Поміркуй і дай відповідь:

Що зробили робітники з грішми, які дав їм господар?

Скільки грошей заробив кожен із них?

Як господар нагородив кожного з них?

2. Чи справедливо закопати свій талант

На перший погляд, рішення пана виглядає несправедливим. Складається враження, що він заохочує різні шляхи до збагачення, більше того, потурає багатим і зневажує бідних. Але пригляньмось до біблійного тексту уважніше.

  По-перше, кожному з рабів гроші дісталися задарма і не для власного користування та збагачення. По-друге, кожен із них добровільно й чесно повернув усе те, що отримав і надбав додатково.

  Але Ісусова притча традиційно має символічний зміст. Господар у ній – це Господь наш Ісус Христос, робітники – це ми самі, а таланти – здібності, які маємо.

  Господь дав нам одвічні (від народження) таланти, наприклад, дар молитви. Від Святого Духа ми отримуємо такі дари: мудрість, розум, страх Божий, любов, мир, милосердя.

  Але нам дісталися від Господа й особисті здібності і таланти. Чи пізнали ми в собі цю здібність? Чи готові розвивати її в собі? Чи знаємо, де можемо її застосувати? Маємо обов’язково дати собі відповіді на ці питання.

  Але, оцінюючи свої здібності, ми разом із тим не повинні аж надто захоплюватися ними, а тим більше хвалитися і чванитися, бо тоді гординя – найнебезпечніший ворог таланту.

  Доброю „мікстурою” від переоцінювання власних здібностей стане порівняння їх із можливостями інших людей.

Поміркуй і дай відповідь:

Яке значення у твоєму житті мають дари Святого Духа – мудрість, розум, страх Божий, любов, мир, милосердя?

Самостійно знайди у журналі чи спеціальній книжці тест на виявлення здібностей і нахилів людини.

Чи об’єктивно оцінюєш ти свої можливості?

Чому гординя – найнебезпечніший ворог таланту?

Які таланти допомагали героям Біблії у їхньому подвижницькому житті?

Чи завжди талант спрямований на користь людям? Що таке „слава Герострата”?

3.Як примножити власні здібності

Головні секрети примноження власних здібностей такі:

1. не переоцінювати їх, усвідомлювати, що вони даровані Господом і Ним же можуть бути відібрані, як у нерадивого раба із притчі;
2. підтримувати свій талант постійними вправами, наполегливою працею;
3. використовувати свої здібності тільки на добрі справи в ім’я Господа і ближнього;
4. постійно молити Всевишнього про підтримку таланту, дякувати Йому за цей високий дар.

Тільки за таких умов нам вдасться не „закопати” свій талант, як зробив той самий раб із Ісусової притчі.

Повчальне оповідання

У пошуках праці один художник-портретист забрів до невеликого містечка. Там його клієнтом став обдертий, брудний, неголений пиячила, який замовив собі портрет і став позувати. Художник малював доволі довго і врешті показав готову роботу замовникові. „Герой” довго приглядався до портрета. На полотні був зображений елегантний чоловік. Гарно одягнений, з посмішкою на обличчі. Пияк ледве пробурмотів: „Але ж то не я! Я ж не такий!” – „Але то є та людина, якою ти можеш бути”, - відповів митець.

Перевір себе!

Що означає „закопати” свій талант?

Організуй у себе в класі „Свято талантів”, на якому головну увагу треба звернути не на те, як добре вдається та чи інша робота, а як ця робота, цей дар можуть посприяти у підтримці і допомозі ближньому.

Підготуй усне повідомлення „Кого з великих людей я вважаю особливо талановитим? Яку користь приніс іншим людям його талант?”