Ключовий вірш із Біблії: «Просіть, і дасться вам; шукайте і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Мт. 7:7).

Запам’ятай нові слова і поняття

Добрі справи – вчинки згідно із Заповідями Божими на користь ближньому.

Лінощі – знеохочення до роботи.

Наполегливість – послідовна спрямованість дій людини на досягнення певної мети.

Біблійна історія

Притча про несправедливого суддю

Прочитай притчу та перекажи її.

  Навчаючи про наполегливість в добрих справах, розповів Ісус таку притчу.

    В одному місті жив суддя, який ані Бога не боявся, ані людей не соромився. До нього кожного дня приходила вдова та просила захистити її, але він не хотів її допомагати. Але вона так наполягала, що набридла судді і він сказав: «Хоч і не Бога ні людей не боюсь, але допоможу цій вдові, щоб не докучала мені».

   І сказав Ісус: «Чи чуєте, що говорить цей неправедний суддя? Тож хіба Бог не захистить обраних Своїх, що звертаються до Нього і вдень, і вночі, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Бог незабаром захистить Своїх вірних! От тільки коли прийде Син Людський їх обороняти, то чи знайде Він на землі віру?» (Див.: Лк. 18:2-8).

Поміркуй та дай відповідь:

Чому навчав Ісус цією притчею?

Що просила вдова у судді?

Чому ми повинні наполегливо просити  Господа?

Чому Господь „бариться” щодо оборони деяких Своїх вірних?

Що може забезпечити Його прихильність?    

Згадай, коли наполегливість допомогла тобі?

1. Чому необхідно бути наполегливим у добрих справах

Наполегливість ­– це одна з найважливіших якостей характеру людини, яка означає послідовну спрямованість її дій на досягнення певної мети. Внутрішніми регуляторами наполегливості є сумління, почуття обов’язку перед Господом і ближнім, людська гідність і честь.

Притча про несправедливого суддю пояснює нам християнське розуміння наполегливості. Навіть байдужий, бездушний, неправедний суддя змушений був проявити прихильність до наполегливих прохань удови. То хіба ж добрий, милосердний, люблячий Небесний Отець може відхилитися від них? Щира молитва-прохання до Господа, сповнена каяття у своїх гріхах і прагнення стати на шлях правди й істини, є ознакою власне християнської наполегливості.

Ісус навчає нас бути витривалими у молитві. Тільки такою витривалістю можемо заслужити Божу прихильність. Але молитва немічна без наших добрих діл.

Поміркуй і дай відповідь:

Чи завжди наполегливість є позитивною якістю характеру людини?

На що вона має бути спрямована?

Чому слід відрізняти наполегливість від упертості?

Як наполегливість християнина пов’язана з постійністю його переконань?

Хто здатен допомогти тобі виховати в собі постійність християнських переконань і наполегливість у їх відстоюванні?

Яку роль відіграє молитва у твоєму житті?

Повчальні оповідання

*          *        *

Маленька Марійка дуже хотіла вирости. А як це зробити, вона не знала. Все перепробувала. І в маминих туфлях ходила. І в бабусиному пальті ходила. І зачіску, як у тьоті Каті робила. І намисто приміряла. І годинник на руку одягала. Нічого не виходило. Тільки сміялися з неї та жартували.

Якось Марійка надумала підлогу підмести. І підмела. Та так гарно підмела, що навіть здивувалася: „Марійко! Та невже ти в нас великою стаєш?» А коли Марійка чисто-пречисто вимила посуд та сухо-насухо витерла його, тоді не тільки мама, але й батько здивувався. Здивувався і при всіх за столом сказав: „Ми і не помітили, як у нас Марійка виросла. Не тільки підлогу підмітає, але й посуд миє”.

*          *        *

Вони намагалися врятуватися. Таких людей називають біженцями. Але які вони біженці? Багато з них не те що бігати – ходити не вміли або не могли.

За кожний метр Криму йшли бої. Дітей, безпомічних стареньких, поранених – тих, хто не міг воювати, - посадили на кораблі, щоб переправити на Таманський півострів. Там був порятунок. Але туди ще треба було допливти. А над Кримом лютувала смерть.

У небі знову з’явилися німецькі літаки. Пролітаючи над самою палубою, майстри смерті бачили дитячі голівки, носилки з хворими, обличчя дітей, охоплені жахом, однак байдуже скидали бомби і натискували на гашетки кулеметів.

І тут на дуель з літаючою смертю вийшла маленька дівчинка. Вона стала на носі судна і... почала молитися. Фашисти засипали її свинцем. Вона відповідала їм молитвою. Виття і гуркіт бомб, які розривалися заглушували слова, але дівчинка продовжувала молити Господа про допомогу.

Кораблі випустили димову завісу. Який ненадійний цей захист, котрий може розвіятися у наступний момент... Але Бог, почувши слова дитячої молитви, наказав вітерцеві так обдувати кораблі, щоб дим закрив їх, - і фашисти даремно розкидали свій смертельний вантаж. Літаки забралися геть, не пошкодивши жодного судна, не зачепивши дівчинку, яка молилася. Пасажири були врятовані. А що скажуть льотчики Творцеві, коли постануть перед Ним?

*          *        *

Якось один чоловік їхав автобусом. Усім надзвичайно надокучав пасажир, що перебрав спиртного. Він голосно, на весь салон, лаявся, але всі його терпіли і не робили йому особливих зауважень. Тільки той один чоловік почав настійливо молитися Господу, щоб Він цю людину з автобуса забрав. Незадовго пасажири розлючено стали нападати на п’яного. Автобус пригальмував між зупинками, бідолашного виштовхнули на шосе, а всі поїхали далі. І тут кожен подумав про те, що шкода бідного чоловіка, як він добереться до свого помешкання, які пригоди з ним при цьому можуть трапитися.

Поміркуй і дай відповідь:

Завдяки чому Марійку стали вважати дорослою?

Як дівчинка проявила наполегливість у досягненні своєї мети?

Які добрі діла вона при цьому вчинила?

У чому полягає сила молитви?

Чим вчинок дівчинки нагадує подвиг Давида, який переміг філістимлянина Голіафа?

Як молився Ісус Христос?

Чому молитва не дала заспокоєння людям?

Наскільки поведінка чоловіка, який молився, відповідала словам із „Отче наш...”: „Нехай буде Воля Твоя як на Небі, так і на землі”?

2. Як боротися з лінощами

Без наполегливості у молитві і добрих справах настають лінощі. Лінивий стає безвідповідальним і стосовно себе самого, і до справ ближніх, нічого не встигає вчасно, всюди запізнюється, прохань як слід не виконує, часто підводить і тяжко спокушає людей, приносячи їм смуток або й гнів. Нерадиві і бездіяльні ледарі хворіють недугою, ім’я якій – пригніченість.

Пригніченість – це втрата надії. У такому стані людина повністю віддає себе в руки власного самолюбства, потакає своїм примхам. У неї валиться з рук; за яку справу не бралася б – залишає її незавершеною. Пригнічені люди не мають радості, вони смутні без причини, занурені самі в себе, часто їм байдужі ближні з їх клопотами і переживаннями. І зовнішньо пригнічені мало привабливі: понурий погляд, згорблена фігура, похмурий вираз обличчя.

Причиною пригніченості буває не розкаяння у гріхах. Гріхи, у яких ми не висповідались через оманливу сором’язливість або забудькуватість, можуть залишати тягар на серці.

Якщо в кого на душі і є такий тягар, слід набратися сміливості і розповісти священикові на сповіді. Сам Господь очікує нашого покаяння. Адже, перш за все, пригнічені згрішать проти Господа нашого, бо Він надихає нас силою надії, терпіння, подяки. Дехто, засліплений самолюбством, навіть починає сумніватися у милості Божій, нарікати на Його промисел, впадають у безодню зневіри і відчаю.

Дуже часто ліниві діти страждають крайньою нетерплячістю у виконанні класних і домашніх завдань, відсутністю посидючості і старанності, нездатні хоча б ненадовго позайматися для власної ж користі.

Бідні діти, піддавшись злому духу лінощів і нудьгування, не сидять на уроках спокійно: вони безперестанно вовтузяться, чухаються, стукають і човгають ногами під столом, ніби хтось коле їх невидимою шпилькою то справа, то зліва.

Неймовірні лінощі і в’ялість у таких добрих справах, як відвідування храму, молитва, навчання, заняття музикою, читання з користю, допомога у прибиранні оселі, раптово змінюється підозрілим пожвавленням, як тільки йдеться про пусте й даремне проведення часу.

Тривалі, зчаста потайки від батьків походи в місця розваг, безглузде ходіння по магазинах, багатогодинне сидіння біля телевізора, відеомагнітофона, комп’ютерних ігор... У гонитві за миттєвими задоволеннями і розвагами може непомітно пройти і без того коротке земне життя, а лінощі, пригніченість і нудьга перейдуть з душею у вічність. Тож не можна зневірятися, роблячи добрі справи, пробувати ще раз і ще раз, бути наполегливим. Адже сказано в Євангелії: „Просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчиниться вам” (Мт. 7:7).

Поміркуй і дай відповідь:

Як лінощі впливають на наш душевний стан?

Чому розваги розпалюють лінощі?

Як подолати лінощі?