Статуя Будди в музеї Сарнатха, Індія

Вступ

Культура Індії — одна з найдревніших у світі. Для цієї країни характерним є поліетнічний склад населення, яке називають індусами та індійцями. Численні нації й народності, що мешкають в Індії, розмовляють різними мовами й діалектами (близько 900). Державна мова — хінді, друга державна мова — англійська. Твори класичної літератури, релігійні й філософські праці написані зазвичай стародавньою літературною мовою — санскритом.

Індія — країна релігійної толерантності, походження таких світових релігій, як буддизм та індуїзм, що сповідує більшість населення. Із ними співіснують іслам, християнство, різні вірування.

Буддизм виник у VІ—V ст. до н. е. Його засновником був індійський принц Сіддхартха Гаутама, який пізніше дістав ім’я Будди, що на санскриті означає просвітлений. Будда вважав головним у вченні моральне вдосконалення людини. Він проповідував священні «істини»:

1 «все життя людини — страждання»;

2 «причина страждання — наші бажання»;

3 «щоб позбутися страждання, треба позбутися бажання», а це досягається через нірвану (згасання пристрастей, блаженство);

4 щоб обрати шлях порятунку, треба пройти вісім станів, оволодівши якими людина може досягти очищення і спокою.

Вісім станів для досягнення очищення і спокою: правильне розуміння (що світ сповнений страждань); правильні наміри (визначити свій шлях, обмежити пристрасті); правильна мова — правдива і доброзичлива; правильні вчинки (добрі справи); правильний спосіб життя, що не шкодить живому; правильні зусилля; правильні помисли; вміння зосереджуватись, споглядати, заглиблюватись у пошуках істини.

Зображення заглибленого й одухотвореного Будди, насамперед у скульптурі, уособлює зміст буддійського вчення.

Індуїзм ґрунтується на поклонінні трійці верховних богів (Тримурті): Брахма — творець, Вішну — охоронець, Шива — руйнівник. Тримурті зображують як три боги, що стоять або сидять поруч, або як три боги зі зрослими тілами.

Тримурті. Рисунок з індуїстського храму в Андхра-Прадеше, Індія

Індуїсти мають свої священні книги — Веди, однак суворих релігійних канонів у них немає. Будда в індуїзмі існує як десяте земне втілення Вішну. Йому передують дев’ять інших, серед яких головні — герой епосу «Рамаяна» Рама і міфологічний герой, великий учитель Крішна. Індуїзм проповідує вічність, переродження душ (реінкарнацію), зумовлене кармою (долею), яка залежить від вчинків самої людини.

Фольклорні й релігійні традиції здавна впливали на мистецтво індійського культурного регіону. Розквіт буддійського мистецтва в Індії припадає на період IV—VI ст., індуїстського — ХІV—ХVІІ ст.

§ 4.1. Шедеври архітектури, скульптури, живопису Індії

Філософсько-релігійні погляди індусів утілилися в будівництві храмів, монументальній скульптурі й живописі.

У ранній період розвитку сакральної архітектури для зберігання реліквій Будди споруджували ступи. За легендою, Будда сам визначив форму ступи, перевернувши круглу чашу для збирання податків. Так ступа набула півсферичної форми — символ неба та безкінечності. У буддизмі вона означає нірвану Будди й самого Будду. У її центральній частині — уявна вісь Всесвіту, яка нібито з’єднує небо із землею.

Однією з найстаріших та найвеличніших ступ Індії вважають Велику ступу в Санчі (близько 250 р. до н. е.). Ворота огорожі покриті різноманітними скульптурами та рельєфами із зображенням людей, птахів, тварин (слонів і левів), рослинних орнаментів. Це своєрідна збірка релігійно-символічних, історичних, побутових сцен і образів, легенд про Будду.

Велика ступа в Санчі, Індія

У поєднанні з деталями зодчества вони утворюють єдиний гармонійний архітектурно-пластичний ансамбль, внесений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Зображення воріт розтиражоване в тисячах проспектів і буклетів, присвячених Індії, їх можна бачити на індійських банкнотах. А фігури зображених на воротах якшин — жіночих божеств природи — визначили ідеал жіночої статури в мистецтві Індії на багато століть наперед, ставши еталоном індійської скульптури.

Фрагмент воріт Великої ступи в Санчі, Індія

Поширеним видом буддійської архітектури був печерний храм (чайтья). У самому «серці» Індії — в Аджанті є унікальний скельний комплекс із 29 печер-храмів рідкісної краси і майстерності з величезними молитовними залами, складними лабіринтами, прикрашений фресками й скульптурами.

Буддійський печерний храм в Аджанті, Індія

Поясніть поняття «синтез мистецтв» на прикладі буддійського храму.

Самобутність притаманна архітектурі індуїстських храмів з дахами у вигляді ступінчастої піраміди або витягнутого вістря. Типовим її зразком є грандіозний комплекс в Кхаджурахо (XI ст.), присвячений богу Шиві. З 85 храмових споруд нині залишилося лише 22. Стіни храму Кандар’я Махадева з вежами й колонами-шпилями обрамляють 646 зовнішніх і 226 внутрішніх скульптур. Барельєфи, що зображують чоловіків і жінок із виразною пластикою, граційними нахилами фігур, зокрема в еротичних сценах, передають складний примхливий ритм композиції.

Храм Кандар’я Махадева в Кхаджурахо, Індія

Поміркуйте, як індійські архітектори у своєрідній пірамідальній формі храму Кандар’я Махадева зобразили священну гору Меру.

Як частина комплексу в Кхаджурахо храм внесений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

В архітектурі Індії епохи імператорської династії Великих Моголів (сер. XVI—XVII ст.) ісламські канони поєднані з місцевими індійськими, а також із перськими стилями. Це зумовило виникнення споруд неймовірної витонченості із симетричністю композицій, багатством декору.

Серед кращих зразків архітектури цього періоду — мечеть Джамі Масджид у Делі, що репрезентує державний стиль Великих Моголів. Вражають величезні розміри споруди, у якій одночасно можуть перебувати 25 тисяч осіб.

Мечеть Джамі Масджид в Делі, Індія

З історії шедевра

Тадж-Махал в Агрі — це неперевершене архітектурне диво, яскравий приклад поєднання елементів індійського й мусульманського, а також перського стилів. Мавзолей-мечеть вважають одним із семи Нових чудес світу. Він збудований за наказом падишаха Імперії Великих Моголів Шах-Джахана на згадку про кохану дружину Мумтаз-Махал, яка померла під час народження чотирнадцятої дитини. Згодом тут, поряд із коханою дружиною, був похований і сам Шах-Джахан. Для будівництва, яке тривало понад 20 років, були запрошені кращі зодчі з різних країн світу.

Легка, симетрична, сяюча на сонці споруда, стіни якої викладені білим мармуром, відбивається, як у дзеркалі, у водній поверхні штучного каналу. Баня у формі перлини — мусульманського символу жіночності та раю — символізує Небо. Споруда прикрашена ажурними деталями, коштовним камінням (бірюза, агат, малахіт, яшма, сердолік тощо), привезеним звідусіль. По кутах — чотири стрункі мінарети. Навколо мавзолею розташовано паркову зону з озерами і фонтанами.

Тадж-Махал, пам’ятка зі списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, став символом неземної краси й великого кохання.

Тадж-Махал в Агрі, Індія

В епоху Великих Моголів найвищого розквіту досягла індійська мініатюра. Створювали ілюстрації до епосу «Махабхарата» і «Рамаяна», ілюструвалися збірки казок, історичні й біографічні хроніки. Серії мініатюр представляли місяці року, пов’язані з певним настроєм людини, тією чи іншою музикою, наголошуючи на єдності з природою. Характерний для індусів інтерес до людини спричинив виникнення портретного жанру. Значним досягненням індійського живопису став «могольський портрет», якому притаманні психологічні характеристики й реалістичність образів.

Принцеса Падмаваті

Епохою Великих Моголів завершився розвиток індійської культури, який був перерваний вторгненням західноєвропейської цивілізації у XVIII ст. Унікальні зразки художньої творчості цієї епохи, у яких поєдналися мусульманські й індійські традиції, показують, як можуть співіснувати різні культури.

Манохар. Портрет Шах-Джахана з трьома синами

Досі в Індії збереглися традиційні художні ремесла: ткацтво, різьблення по дереву, обробка металів, виготовлення меблів із червоного, чорного і рожевого дерева,інкрустованих перламутром, слоновою кісткою тощо. На весь світ поширилася слава про найтонші бавовняні індійські тканини з яскравою палітрою кольорів і відтінків натуральних барвників. Вони цінувалися ще в стародавні часи, діставши образну назву «виткане повітря». Саме з них шиють традиційне сарі.

Індійське сарі

Не менш ніж буяння барв вражає різноманітність фактур і візерунків: розкішна парча; прозорий і легкий шифон; шовк із набивним малюнком; вишивка, зокрема золотими й срібними нитками; найтонший кашемір.

Вироби з металу

Мистецька скарбничка

Мечеть — місце для молитви і богослужіння в мусульман, прихильників ісламу.

Сарі — традиційний жіночий одяг із довгої незшитої тканини (до 9 м), обгорнутої довкола фігури; кінець накидають на голову, як шаль.

Ступа — монументальна споруда для зберігання реліквій у буддійській архітектурі.

1. Які релігії вплинули на мистецтво індійського культурного регіону?

2. Схарактеризуйте риси буддійської та індуїстської сакральної архітектури, порівняйте з мусульманською та християнською.

3. Які особливості індійської монументальної скульптури?

4. За допомогою інтернету самостійно ознайомтеся з декоративно-ужитковим мистецтвом індійського культурного регіону.

5. Практикум. Варіант 1. Створіть ескіз тканини для сарі або шалі (за бажанням — з використанням традиційного індійського елемента «огірок»). Варіант 2. (Колективна робота). Розробіть проект рекламного буклета «Подорожуємо Індією» з використанням знакових візуальних образів мистецтва цієї країни.