Ключовий вірш із Біблії: «Бог противиться гордим, а смиренним дає Благодать» (1 Петр. 5:5).

  Запам’ятай нові слова і поняття

Гординя – віра людини в те, що вона наділена винятковими якостями і може всі свої проблеми вирішити самостійно, без Господа.

Скромність – уміння подолати свою гординю перед ближніми.

Смирення – уміння подолати свою гординю, в першу чергу перед Господом.

Фарисейство – лицемірство, сприйняття себе кращим за інших.

1. Чому не можна пишатися власними здібностями і досягненнями

Багато людей пишаються красою свого тіла, його гарною будовою, красою обличчя. Інші горді за свій маєток, багатство, бо це справляє враження на навколишніх. Багато почувають себе вищими від інших тому, що мають добру освіту і вплив у світі. Ще інші гордяться своїм добрим ім’ям і пошаною серед людей.

  Але чи маємо причину бути гордими з приводу гарного тіла, адже людина собі тіла не надбала, його їй дали батьки та Творець – Господь Бог, бо це Він є першопричиною приходу на світ людини. Тому такі люди замість того, щоб чванитись тим, що одержали від Творця, повинні бути вдячні Йому за гарне, міцне і здорове тіло.

  Пам’ятаймо і про те, що всі речі, все багатство, яке ми надбали, дані нам Богом. Тож як можна пишатися тим, що не зроблено нами? Звичайно, ми працюємо, але хто дав нам сили, уміння, здібності й охоту до праці? Чи не Господь дав щастя, витривалість пильно працювати, а не розтрачувати гроші в пияцтві та розпусті?

  Коли хтось хвалиться своїм знанням, яке дало йому нагоду винайти різні добрі речі для людства і тому прославило його ім’я, то спитаймо такого, хто дав йому гнучкий розум, охоту заглибитись у таємниці природи? Бог ще й опікується, щоб ті знання дійшли до людей.

  Хто дав людині такий добрий характер, хто влив у її душу і серце любов до чеснот, бажання їх здобувати, хто допомагав Своєю ласкою їх набути? - Бог!

Та найважливіше те, що кожен із нас існує й живе тому, що Господь нас створив, удержує при житті і співдіє в усьому, що ми робимо, говоримо, думаємо чи бажаємо. Апостол Павло каже: „Що ти маєш, чого б не одержав?” (1 Кор. 4:7).

Поміркуй і дай відповідь:

Що таке гординя?

Чому вона є найнебезпечнішим і найстрашнішим гріхом, на який здатна людина?

Використовуючи історичні приклади, запереч тим, хто висуває привабливе гасло: „Людина – це звучить гордо!”

Як зуміли подолати в собі гординю Біблійні герої Авраам, Мойсей, цариця Савська, Йов і Сам Господь Ісус Христос?

Хто першим проявив гординю щодо Господа?

Як були покарані ті, хто вважав себе рівним Усевишньому?

Що означає „творити собі кумирів”?

Як можна проявити гординю в церкві?

Повчальне оповідання

Як тільки учителька задавала питання, Василько тут же вистрибував: „Я вже знаю правильну відповідь”, - а коли запитували іншого, не вгамовувався: „Вона ж не так відповідає!” Коли ділилися враженнями після футбольного матчу на уроці фізкультури, неодмінно вставляв: „А мій гол був таки найкрасивішим і найважливішим!” Після екскурсії заявляв: „Добре, що я поїхав з вами, бо хто б вам показав найкоротшу дорогу”. Перед конкурсом художньої самодіяльності оголошував: „Добре, виручу вас востаннє, бо не хочу, щоб наш клас зганьбився...”

Поміркуй і дай відповідь:

Чи подобається тобі Василько?

Яке продовження може мати ця історія?

Біблійна історія

Притча про митаря та фарисея

Прочитай притчу і порівняй двох людей

До храму ввійшли помолитись два чоловіки. Один був фарисеєм, а другий митарем.

Фарисей, ставши посередині храму, поближче до вівтаря, молився так: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди неправедні, як оцей митар, наприклад. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!”

А митар здалеку стояв і навіть не смів звести очей до неба, тільки бив себе в груди: „Боже, будь милостивий до мене, грішного!”...

Фарисей повернувся до дому свого більш неправдивий, ніж митар, бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться. (Див. Луки 18:10-14).

2.Хто такі фарисеї і що таке фарисейство

Фарисеї у давній ізраїльській державі були не священиками, а мирянами. Вони зберігали Мойсеїв Закон і суворо дотримувались його. Серед них було багато добрих учителів Божої науки, які користувалися авторитетом серед народу. Фарисеї вірили у воскресіння, але не пов’язували його з приходом Ісуса. Водночас вони перебільшували роль церковних правил і не вірили в те, що головнішим за них є любов до Бога і до ближнього. Коли Ісус проголосив ці істини, фарисеї почали переслідувати і цькувати Його, боячись втрати свою духовну владу над євреями.

Фарисеєві з Ісусової притчі, здається, що він найкращий для Бога, тому що поститься набагато частіше, ніж того велить Божий Закон і не шкодує для Господа своїх грошей. Та коли придивитися уважно, то неважко помітити гріховність фарисея: він фактично відкупляється своїми грішми від Усевишнього, згорда розглядається по церкві замість того, щоб зосередитися на спілкуванні з Богом, а головне, не любить ближніх, засуджує їх, чваниться власними заслугами.

Митарі в Іудеї були збирачами податків. Їх серед євреїв ніхто не любив, вони вважалися безбожними, жорстокими здирниками. Так воно здебільшого й було насправді. Але персонаж притчі про митаря й фарисея не такий. Він усвідомив свій гріх. Він не тільки не схожий на інших митарів, але й на фарисея. Він стоїть здалеку, не сміє навіть голови підвести, настільки тяжкими видаються йому власні гріхи. Митар розуміє, що коли змінить своє життя, в якому вже розкаюється, то фінансово потерпить, можливо, й крах, йому важко віддати всі гроші, забрані нечесним способом від інших, але не бачить іншого способу для порятунку і тільки б’є себе у груди, виявляючи тим самим знак найглибшого жалю, і просить Бога про милосердя, яке полягає не тільки у Господньому прощенні, але й у допомозі стати на праведний шлях.

Поміркуй і дай відповідь:

Хто такі фарисеї?

Чому фарисей вважав себе ідеальним взірцем побожної, праведної людини?

Доведи, що він молився не до Бога, а до себе.

Яке переносне значення мають слова „бити себе в груди”.

Чим відрізняються фарисей і митар у своїх молитвах?

3.Як вилікуватися від гордині

Існує єдині «ліки» від гордині і самолюбства – смирення і скромність. Смиренна людина – це та, яка:

• довіряє Богові, більше за все бажає виконати Його волю; за все дякує, радіє навіть у скруті;
• переживає за свої гріхи, намагається не образити Бога хоча б найменшим із них, ніколи не забуває молитися про те, щоб звільнитися від гріха;
• не пишається нічим добрим, що в ній є чи що вона робить, бо знає, що все це – лише милість Божа, дар Божий, а не її заслуги; не старається, щоб її хвалили;
• не відповідає злом за зло; нікого не судить, до себе ставиться вимогливо, до інших – поблажливо;
• нікого не ображає, не дратує, не засмучує; і сама не ображається, не дратується, не засмучується;
• у кожній людині шанує образ Божий, любить і друзів, і ворогів; вважає всіх кращими, достойнішими за себе, але не забуває і про власну гідність; служить людям, як Самому Христу;
• не боїться нікого й нічого, але усвідомлює свою моральну відповідальність перед Богом.

Повчальне оповідання

  … Славко займався уроками, коли до нього заглянув сусід Андрійко і покликав на вулицю. Довелося відмовитися від запрошення. Але, побачивши, як засмутився товариш, Ярослав запропонував: «Ти візьми велосипед, покатайся. А я швидко вийду». У сусіда очі заблищали від радості. Подякував він другові, схопив велосипеда… Та за півгодини у двері різко подзвонили. На порозі стояв Андрій, мало не плакав і ледь чутно бурмотів: «У сусідньому дворі старшокласники захотіли на твоєму велосипеді покататися. Я їм не дав. Тоді вони його відібрали і почали топтати ногами. Все, що могли, зламали або зігнули. Ось, дивись», - і Андрій показав те, що донедавна було велосипедом. Та Славко несподівано поцікавився іншим: «А тебе не зачепили?» - «Ні!» - здивувався сусід. «Слава Богу!» На Пасху тато подарував Славкові новий складний велосипед, значно кращий на попередній.

  Поміркуй і дай відповідь:

  Які ознаки смирення проявилися в поведінці Славка?

4.Як стати смиренним

Бути смиренними в побуті означає не одягатися крикливо, без смаку, а використовувати простий та зручний одяг, який налаштовуватиме на навчальну працю; не загромаджувати свою оселю непотрібними речами; не вимагати у батьків грошей на не зароблені нами „мобілки”, комп’ютерні ігрові приставки тощо; обмежувати себе в їжі.

  Бути смиренними у поведінці - не вмикати на повен голос магнітофон чи телевізор, пам’ятаючи, що поруч сусіди, може, хочуть відпочити; ідучи вулицею, не розмахувати руками, пропускати наперед старших.

  Бути смиренними у спілкуванні - намагатися якомога рідше вживати слово „я”; розповідати те, що цікавить не лише нас; не наполягати на своїй неважливій думці; не вживати у своєму мовленні брутальних слів; не принижувати інших; не глузувати.

Будьмо смиренними у спілкуванні з Богом означає змирити свою гординю; молитися, як митар у церкві, каючись у своїх гріхах і не демонструючи своєї запопадливості; відвідувати храм Божий з духовної потреби, а не із звичайного обов’язку; любити Господа більше, ніж самого себе.

Повчальне оповідання

На класних зборах шестикласники обирають старосту. Першим виступає Юрко. „Я знаю, дорогі друзі, що вас найбільше цікавить, - запевняє він. – Тому я постійно буду організовувати футбольні матчі, походи в ліс, відвідування кінотеатрів”. „Хочу підтримати кандидатуру Юрка, - додає його найкращий друг Миколка. – Він справді все уміє. Коли ж кожну справу робитимемо разом, порадившись, вислухавши всі думки, жити нам буде дуже цікаво”.

Поміркуй і дай відповідь:

За чию кандидатуру ти б голосував на цих зборах?