На початку осені випадало розважатися читанням, яке найліпше лікує осінні загострення депресії. Але ось і зима прийшла. Взимку, особливо якщо холодні батареї, часто тягне на щось "няшне", "тепле", "позитивне".

Нинішня добірка антидепресивних книжок – саме така. Суцільний позитив. Тут зібрано книжки, про які я згадала спонтанно. Це мій особистий антидепресивний вибір. Думаю, і вам сподобається.

Астрід Ліндґрен. Пеппі Довгапанчоха

Ця книжка здатна вилікувати мільйон депресій. Пеппі Довгапанчоха – приклад невиправного оптимізму та креативного ставлення до життя.

Це чарівна дівчинка живе сама на віллі, чекає, коли з мандрів повернеться тато і вчить насолоджуватися живим життям сусідів – хлопчика і дівчинку.

В цій книжці літо не закінчиться ніколи. "Літо" тут значить щастя, дитинство, впевненість у своїх силах і готовність змінювати світ навколо. На початку зими варто згадати, як зробити життя кольоровим.

Всеволод Нестайко. Тореадори з Васюківки

Цієї суботи Іван Малкович хвалився, що "Тореадори" досі дуже популярні – видавець робить по чотири наклади на рік. І це не дивно. Книжки Всеволода Нестайка виростили не одне покоління читачів.

Пригоди Яви та Павлуші – це історії нібито звичайних дитячих розваг. Але насправді це не так. Ява та Павлуша відкривають перед собою цілий світ. В ньому є зло і добро, дружба і зрада, веселощі та смуток.

Всеволод Нестайко написав цю книжку з неабиякими любов’ю, гумором та самоіронією. І головне – нуль моралізаторства. Безкоштовну аудіо-дегустацію можна провести тут, а решту – читайте самі.

Степан Руданський. Співомовки

 Степан Руданський за дуже коротке своє життя встиг написати чимало жартівливих віршиків. Він сам придумав для них жанр – "Співомовки".

Це гарне читання для підняття настрою. Попри навіть злегка архаїчну лексику. Гумор Руданського дуже здоровий. У ньому щось є і від "Декамерону", і від "Гаргантюа та Пантагрюеля". Гарне сміхове карнавальне балаганне начало.

Про ці тексти важко говорити – їх краще слухати і читати. Обов’язково вголос, обов’язково в сімейному колі. До речі, ці тексти мають виражений терапевтичний ефект – від здорового сміху тікає всяка зараза.

Льюїс Керролл. Аліса в Країні Див. Аліса в Задзеркаллі

Ці книжки існують у кількох українських перекладах. Це означає, що читати їх можна не раз і навіть не двічі!

Найбільшою смакотою в пригодах Аліси є те, що їх зручно читати і дорослим, і дітям. Для наймолодших читачів тут є карколомні перипетії Кролика і Гусені, Білого і Чорного лицарів, Червоної та Білої Королев…

Для дорослих світ Аліси – фантастичний простір, де можливе все. Дитячі персонажі перетворюються на глибокі філософські ідеї. А смішні історії промовляють і до дорослого досвіду.

Особлива цінність книжок про Алісу полягає в тому, що тут є всі потрібні метафори. Ними можна описати все що завгодно. Тому, якщо відчуваєте, що падаєте в кролячу нору, з’їжте чарівний пряничок – і потрапте в Сад із чарівними квітами-базікалами. Десь там починаються дива.

Микола Куліш. Мина Мазайло

В моїй шкільній програмі це була найсмішніша п’єса всіх часів і народів. Гостра, політична, сатирична і надзвичайно дотепна.

Микола Куліш створив п’єсу про перипетії такого собі київського дядька Мини Мазайла та його бажання змінити ідентичність та прізвище на щось більш "руссское". Проблеми з ідентичністю в українців – доволі давні, якщо ви не знали. І тому, особливо на тлі того самого закону про мову, п’єса виглядає особливо смішно.

Тут є низка неповторних персонажів. Тьотя Мотя, Уля та Рина, котрі міркують про те, чи кращу бути українізованою чи зґвалтованою. І фантастичне афористичне письмо. П’єсу можна розтягати на цитати та використовувати їх із будь-якого приводу. Благо, наша абсурдна дійсність це дозволяє.

Ілья Ільф і Євгеній Петров. Дванадцять стільців. Золоте теля

Це культова книжка – і я навіть не можу порахувати, для скількох поколінь. Мені особисто її колись дав почитати тато. Із історією про те, як він із братами та сестрою по черзі її читали.

Ці романи - дилогія про пригоди шахрая Остапа Бендера, котрий знає незчисленні способи заробити гроші без поручення Карного кодексу.

Для мене досі парадоксальним є те, що Ільфа і Петрови "совок" не вбив під пресом репресій одразу. Адже їхня сатира на життя простих совєтських "хом’ячків" - одна з найцікавіших, які мені траплялося читати. Єдине пояснення, яке я бачу – іронічність їхнього письма. Деякі натяки, напевно, не всі могли відчитати.

До речі, Сергій Юрський, один із найкращих виконавців ролі Остана Бендера, нещодавно дав інтерв’ю. У ньому він розтлумачив чимало сюжетних та етичних нюансів дилогії.

Ігор Померанцев. Винные лавки. Винарні

Іноді в чорно-білому та сірому зимовому світі не вистачає краси та сонця. "Винные лавки" Ігора Померанцева можна назвати ін'єкцією тепла. Гріє краще, ніж батарея в квартирі.

"Винные лавки" - це книжка про сонце, про його есенцію. Власне, якби сонце можна було би подавати в концентрованому вигляді – це було би вино.

Книжка наповнена естетськими фрагментами, прозою та поезією, з винятковим сонячним кольором змістів. Інший смаколик – як вдало вибраний сир – дивовижний візуальний ряд. В ньому поєдналися винні фотосесії Мілени Фіндайз та бриколажі Світлани Фесенко.

Одним словом - читаємо, розглядаємо та лікуємося від естетичних порожнеч.