Проблема, над якою я працюю – Урок світової літератури як синтез мистецтв. Синтез означає «поєднання», тому на своїх уроках я поєдную літературу як мистецтво слова з іншими видами мистецтва: музикою, живописом, скульптурою, архітектурою, театром тощо. Вибір теми обумовлений тим, що, по-перше,  в усіх нормативних документах, що стосуються стратегії  розвитку освіти, відзначається, що мета сучасної школи – виховати всебічну і гармонійно розвинену особистість. Один з принципів, який прописаний у Концепції літературної освіти – вивчення літератури у контексті розвитку культури і мистецтва. По-друге, введення до інваріантної складової навчального плану шкільних програм курсу «Художня культура» дозволяє здійснювати такий синтез на уроках літератури.

Завдання, які я ставлю перед собою:

·        Збагачувати емоційно-естетичний досвід учнів;

·        Формувати здатність  інтерпретувати художній твір, висловлювати власні думки;

·        Виховувати ціннісні орієнтації у сфері мистецтва;

·        Вчити учнів розумінню зв’язків життя з літературою та мистецтвом.

Шляхи реалізації проблеми я вбачаю у використанні  нарівні з традиційними, інноваційних технологій, а саме:

1.     ІКТ

2.     Методу проектів.

3.     Нестандартних уроків: урок- літературно-музична композиція, урок-змагання, урок-екскурсія, урок-подорож тощо.

4.     Екскурсій.

Це дозволяє інтенсифікувати урок, дає змогу здійснювати індивідуалізацію і диференціацію навчання.

Практичне втілення проблеми:

1) спільні з учнями проекти:

·        Узагальнений образ трагедії материнського страждання в поемі А.Ахматової «Реквієм» та скульптурі Мікеланджело «Оплакування Христа» (дослідницький характер, 11 клас)

·        Символізм та імпресіонізм в малярстві (10 клас).

·        Зараз триває робота над проектом «Оглядові теми з літератури через призму мистецтв».

2)    Навчальні екскурсії:  ми відвідали Хотин, Чигирин, Кам'янець-Подільський, Чернівці, Мукачево, Ужгород, Канєв, Батурин, Черкаси, Чернігів, Київ. Учні мали змогу побачити на власні очі шедеври архітектури. скульптури, відвідати музеї, галереї. Так, наприклад, відвідавши Кам'янець-Подільську фортецю, семикласники пригадали її, коли вивчали фольклорні балади  та порівняли образ Робіна Гуда з українським ватажком Устимом Кармалюком, який був ув’язнений у цій фортеці. Одна з веж так і називається – Кармалюковою.

Як використовувати синтез мистецтв на уроці літератури? Коли це краще робити?

Для себе я виділяю такі моменти:

І.  Є твори літератури, у яких безпосередньо зустрічається той чи інший твір мистецтва, який не потрібно залишати поза увагою. Історичний, культурологічний та мистецтвознавчий коментар тут буде дуже доречним. Наприклад, у 6 класі при вивченні новели Рея Бредбері «Усмішка» ми зустрінемо шедевр високого Відродження – картину «Джоконда» Леонардо да Вінчі. Або у 7 класі, знайомлячись з новелою О.Генрі «Останній листок», повинні згадати скульптуру Мікеланджело «Моісей», з якою порівнює свого героя Бермана автор. При вивченні роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» потрібно обов’язково згадати собор, навколо якого відбуваються усі події.

ІІ. Але можна спланувати роботу так, щоб твори мистецтва були у центрі уваги ніби опосередковано. Наприклад, вивчаючи у 7 класі тему «Україна та її історія в літературі» і зокрема повість М.Гоголя «Тарас Бульба», на першому уроці, який називається «Великий Українець Микола Гоголь» демонструю семикласникам полотна  А.Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі», «Вечір в Україні», «Українська ніч». Потім зачитую уривок з «Майської ночі»:

«Знаете ли вы украинскую ночь? О, вы не знаете украинской ночи! Всмотритесь в неё. С середины неба глядит  месяц.  Необъятный небесный свод раздался, раздвинулся ещё необъятнее. Горит и дышит он. Земля вся в серебряном свете; и чудный воздух и прохладно-душен, и полон неги, и движет океан благоуханий. Божественная ночь! Очаровательная ночь!»

Дивлячись на картини Куїнджі, слухаємо українську народну пісню «Ніч яка місячна…».За допомогою словесного малювання учні  розкривають свої враження від почутого уривку і пісні, описують картини, які виникли в їхній уяві,  і які вони можуть порівняти з полотнами А.Куїнджі.

На уроках, присвячених вивченню повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» організовую роботу з інтерпретаціями твору у кіномистецтві( фільм В.Бортка) та музиці (опера М.Лисенка «Тарас Бульба»). Працюємо з ілюстраціями Герасимова, Кібрика, Шмарінова, Дерегуса до твору, переглядаємо уривки з фільму Л.Парфьонова «Птица-Гоголь», знайомимось з телепроектом «Великі Українці», в якому  письменник посів 18 місце. На заключному уроці, який називається «Нерозривний зв'язок Гоголя з мистецтвом» творчі групи представляють повідомлення про зв'язок письменника  і його відношення до інших видів мистецтва Згадуємо статтю «Скульптура, живопис і музика»(1834р.), де Гоголь називає ці види мистецтва Музами. Звертаємось і до повідомлення про самих Муз Давньої Греції. Цікавим для учнів виявилося моє проблемне питання : «Які з перелічених Муз супроводжували Гоголя протягом його життя?»

ІІІ. Необхідною проблема синтезу мистецтв на уроці літератури виявляється і при вивченні оглядових тем, таких як «Реалізм», «Античність», «Класицизм» тощо. Доцільним тут виявляється представлення літературних тем через зв'язок з  світовим мистецьким процесом. Наприклад, на уроці, присвяченому розгляду теми  «Романтизм», використовую музичні твори Ф.Шопена, полотна  Е.Делакруа «Свобода на барикадах» та Т.Жеріко « Пліт Медузи», останнє з яких поклало початок романтизму у французькому живописі.