Ключовий вірш із Біблії: «Я є Світло для світу» (Ів. 9:5).

Запам’ятай нові слова і поняття

Приклад – те, що варто наслідувати, зразок моральної поведінки, заснованої на виконанні золотого правила.

Біблійна історія

Свічка та свічник

Прочитай притчу та кажи, чому  не слід ставити  свічку на свічник

 Одного разу, побачивши багато людей, вийшов Ісус на гору і розповів їм таку притчу про важливість добрих справ.

   Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І, запаливши світильник, ставимо його на посудину, а не на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли вашого Отця, Який на Небі” (Див.: Мт. 5:13-16; Мк. 4:21-23; Лк. 8:16-18; 11:33-36).

 Поміркуй та дай відповідь:

Яке світло символізує світло свічки?

Як ми можемо показати добрий приклад іншим людям?

Подумай, чи багато світла дає твоя свічка?

1.Що допомагає нам побороти життєві випробування

  Дорога кожного із нас до Господа є тривалою і тернистою. Він пізнається нами через численні випробування та іспити. Але цей шлях нам постійно освітлює свічка Господньої Любові і наших добрих справ.

Повчальні оповідання

Бруно Ферреро

Де сходяться небо з землею

У старовинній книзі два монахи прочитали, що на краю світа є таке місце, де сходяться небо з землею. І вони вирішили відшукати це місце, давши обіцянку, що не повернуться доти, доки не знайдуть його.

  Мандруючи по світу, вони наражалися на безліч небезпек, витримували спеку і холод, терпіли страшні злигодні, які часто супроводжують паломництво. Долали тисячі перешкод, які спроможні були відвернути людину від мети. Та все-таки монахи витримали. Вони знали, що в тому місці, яке вони шукали, мають бути двері, і достатньо лиш постукати, щоб побачити Бога назирці. Знайшли двері. І, не роздумуючи й миті, зі щемом у серці постукали. Двері повільно відчинилися. Стривожені, монахи увійшли й ... опинилися у власній келії монастиря.

*          *        *

Уперше вирішили відправити малого Максима на канікули в табір відпочинку. Серце у хлопчика, звичайно, щеміло, адже вперше – без батьків, тож як воно буде, але все відчував цікавість. Керівники групи заспокоїли батьків: „Все буде о’кей!” Максим знав, що вони перебуватимуть на службі в храмі, проїдуть по місту з екскурсією. Він приготував блокнот для записів, узяв із собою улюблену іконку. Та занадто крутими виявилися його нові товариші у таборі. Вирвавшись з-під батьківського контролю, підлітки поспішали пожити без „вуздечок” і напучувань. Максим був серед них найменшим і найсовіснішим.

У храмі він почув непристойну лайку. Злякано подивився на хлопців: „Не можна лаятися в храмі, гріх це...” Старші зареготали, боляче дали щигля Максимові по лобі. Він розгубився, адже хлопці віруючі, як же можна... Знову став переконувати: „Мама сказала, хто в церкві лається, того обов’язково покарає Бог”. Знову запотиличники. Максим відійшов набік, а коли перед обідом збуджена юрба вивалила з храму, затримався біля свічної скрині. Впала йому у вічі іконка – Божа Матір з Немовлям. Максим купив іконку. Потім декілька Пасхальних листівок, ще іконку. Голодні підлітки чекали. Максим їх затримував. Вони облаяли хлопчика брудними словами, пригрозили: дочекаєшся!

У кімнаті, де вони зупинилися, Максим поставив ікону на тумбочку. Здоровий лобур простягнув до неї руку, та не встиг. Максим стрімко схопив іконку, сховав за пазуху. „З ким сперечаєшся?” – понісся лобур, насуваючись на худеньку постать Максима всією своєю масою. „Іконка моя, я мамі купив, не чіпай”. – „Пішов ти...” – він бив Максима по-дорослому. По голові, „смачно” лаючись. Прийшли товариші. Ніхто не крикнув, не жахнувся, що б’є меншого. Ні, вони швиденько „підключилися до справи”. Тоді Максим ліг на живіт, на іконочку: „Не віддам”.

…Максим отямився у лікарні. „Тримайся, друже, - сердечно просив лікар, - буде трохи боляче...” Стиснувши зуби, перетерпів і це. А коли після операції до палати зайшла заплакана мати, намацав на грудях зім’яту іконку і сказав: „Це тобі, матусю. Я її не віддав...”

Поміркуй і дай відповідь:

  Яку роль відіграє світло у нашому житті?

  Яка існує різниця між світлом фізичним і Світлом духовним?

  Хто є Світлом для нас?

  Чому слова Христа, звернені до апостолів в євангельській історії «Свічка і свічник», одночасно стосуються кожного християнина?

  Чи можемо ми бути світлом для світу?

  Що для цього потрібно робити?

  Чому місце, де сходяться небо з землею, виявилось для монахів-шукачів їхньою ж келією?

  Чи можна назвати вчинок Максимка світлом для світу? Чому?

2.Чи зможемо пронести через життя Боже Світло

  Наша молодь, школярі є надією України, їм належить будувати майбутнє держави. Господь також сподівається на юних, у гарячій любові вірить, що дедалі менше буде серед нас таких жорстоких безбожників, як підлітки із табору, і множитиметься число вірних, готових нести світло світу. Ми маємо великий обов’язок служити іншим..

Ісус Христос є тим Світлом, Який прийшов на світ для того, щоб показати правдивий життєвий шлях, як почуттями, розумом і мудрістю, з великим бажанням, міцними знаннями і непохитною вірою пізнати силу моральних законів любові і гармонії у світі і серед людей.

Протягом останніх років Свого життя Ісус навчав, робив чуда, воскрешав, не боявся злоби людей, а творив волю Небесного Отця. За прикладом Ісуса ми повинні робити добрі вчинки, допомагати тим, хто потребує нашої підтримки, сумлінно виконувати свої обов’язки перед близькими, державою і суспільством і Господом. Любити тих, хто нас любить і хто нас ображає. Любити так, як полюбив нас Усевишній Отець. І тоді насправді будемо тим світлом, яке світить усім, прославляючи добро і милосердя Господнє.

  Повчальне оповідання

Бруно Ферреро

Де живе Бог?

Одного разу до священика завітали гості. Вони довго веселилися, аж раптом господар запитав: „Де живе Бог?” Ті засміялися і відповіли: „Що за дивне запитання? Чи ж Все світ не є повний Його слави?” Але священика не задовольнила така відповідь. Він похитав головою і сказав: „Бог живе там, куди ми дозволимо йому ввійти”.

І це є найважливіше у нашому житті – дозволити Богові увійти, а тоді вже іти з Ним. „Стою при дверях і стукаю”, - каже Господь у Біблії.

Чи відчинимо Йому сьогодні двері своїх сердець?

Повчальна поезія

            Ісусе милий! Я Тебе благаю:

            Прийди до мене –

            Щирим серцем прошу.

            Будь Світлом ясним у моєму серці –

            І світло це хай людям я приношу.

Перевір себе!

  Чи можемо ми бути світлом для світу?

  Що для цього потрібно робити?

  Чи були Світлом для твого духовного світу уроки християнської етики?