Музична культура Північноамериканського регіону складається з розгалуженого спектра вокально-інструментальних форм. Вони виникли шляхом складного поєднання різних джерел, насамперед африканських фольклорних ритмоінтонацій і європейської професійної музики.

Юний учасник святкового заходу в резервації індіанців Kahnawake виконує ритуальний танець, Квебек, Канада

У діалозі культур ХХ ст. значущості міжнародної мови набули джаз, рок- і поп-музика, що передають пульс бурхливої епохи. За своєю природою ці явища інтернаціональні. Своєрідним маніфестом музичної самостійності Америки у світовій культурі став джаз, що сформувався на зламі ХІХ—ХХ ст. на основі таких американських жанрів: спіричуел, блюз, регтайм та ін.

Спіричуел — архаїчні релігійні пісні афроамериканців. За тематикою і настроєм вони відображали трагедію цього народу, його глибоку тугу. Жанр своєрідно синтезує традиції християнського хорового багатоголосся, балад англійських переселенців та імпровізаційну африканську манеру співу. Спочатку спіричуел виконували колективно, згодом — соло із супроводом. Багато зразків жанру записав співак Поль Робсон (1898—1976).

Поль Робсон

Блюз — тип світської фольклорної негритянської пісні з ліричним меланхолійно-сумним настроєм, що виконує соліст із супроводом гітари. Неперевершеною «імператрицею блюзів» була Бессі Сміт (1894—1937), яка змогла передати неповторну поезію, чуттєвість і журбу блюзових інтонацій.

Бессі Сміт

Картина витоків джазу буде неповною, якщо не згадати негритянські менестрельні театри. Репертуар складався з пародій-карикатур на афроамериканців і мав усі складові мюзиклу: гумористичні сценки і діалоги, пісні і танці під банджо або ансамблі, циркові трюки. Тут зароджується стиль фортепіанної гри та відповідний жанр танцювальної п’єси регтайм (дослівно «рваний ритм»). У його основі — дві ритмічні лінії, що не збігаються: мелодія із загостреним синкопованим ритмом і чіткий «кроковий» акомпанемент. Засновник жанру композитор Скотт Джоплін (1868—1917) — автор близько 44 регтаймів.

Лерой Нейман. Біг-бенд

Вільям Сідней Монт. Хлопчик, що грає на банджо

Специфічним явищем культури Америки були численні духові оркестри, так звані «бенди». Виконавці, переважно аматори, грали на слух танцювальну та маршову музику під час свят і вечірок, на парадах і карнавалах. Чимало подібних маршових капел було в Новому Орлеані — на батьківщині американського джазу. Новий музичний напрям виник у середовищі креолів, культура яких істотно відрізнялася від культури афро-американців-пролетарів.

Характерними рисами африканської народної музики, як вам відомо, є поліритмія, імпровізаційність, колективне музикування. Європейці привнесли у джаз мелодику і гармонію.

Менестрельний театр

Яку музику ви уявляєте, сприймаючи картину Л. Неймана? На яких інструментах грають музиканти? Подивіться кліп про гру зображених персонажів, дослідіть поєднання візуального мистецтва з музикою. https://www.youtube.com/watch?v=JERLg1Cc2_Q

До видатних представників класичного джазу належать «король труби» Луї Армстронг (1900—1971) та композитор, піаніст і аранжувальник Дюк Еллінгтон (1899—1974). Майстерність гри на трубі Армстронга здобула міжнародне визнання, як і фортепіанна гра легендарного Еллінгтона. Вони організували й очолили джазові колективи, які виступали у престижних концертних залах світу, зокрема у Карнегі-холі та Метрополітен-опері.

Луї Армстронг

Душа джазу — імпровізація. Кожний із виконавців змінює тему, демонструючи свій смак і фантазію, експресію «брудного» (неточного) інтонування та ритмічного розгойдування — свінгування.

Незабутня «Hello, Dolly!», записана у виконанні ансамблю «All Stars», створеного Л. Армстронгом, — це тріумф музичного бестселера.

Оригінальними аранжуваннями Д. Еллінгтон довів світові, що джаз — це не просто музика, під яку танцюють, а особлива експресивна естетика, що має вишуканий оркестровий колорит та особливу ауру.

Оркестр Дюка Еллінгтона

З оркестром Дюка Еллінгтона, а також із багатьма симфонічними оркестрами виступала джазова співачка Елла Фіцджеральд (1917—1996). Вона створила безліч першокласних джазових хітів.

Елла Фіцджеральд

Джаз породив величезне розмаїття стилів і жанрів: диксиленд, бі-боп, хот- і кул-джаз, симфоджаз (синтез джазу та професійної музичної техніки). Він захопив у полон своєї експресії й енергетики багатомільйонну аудиторію й за впливом перевершив оперно-симфонічну музику. Однак після Другої світової війни епоха панування джазу закінчилася.

Начебто полярні світи легкої та серйозної музики поєдналися у творчості композитора Джорджа Гершвіна (1898—1937) — автора першої національної американської опери «Поргі і Бесс», що втілила трагедію афроамериканців і мала грандіозний успіх. Джазові елементи — імпровізаційність, синкоповані ритми й інтонації, синтезовані з європейською класичною технікою, надають музиці Дж. Гершвіна особливу чарівність і неповторність.

Джордж Гершвін

Дж. Гершвін «Рапсодія в блюзових тонах» для фортепіано з оркестром, опера «Поргі і Бесс» (фрагменти).

Прослухайте музику Дж. Гершвіна, визначте ознаки стилю. Оберіть з-поміж фрагментів ті, які сподобалися найбільше і які можна використовувати для релаксації, створення радісної атмосфери.

Рок-музика виникла на початку 1950-х років, коли сформувався пісенно-танцювальний стиль рок-н-рол. Він став результатом поєднання ознак кількох жанрів: блюзу, кантрі, фолку, диксиленду.

З ім’ям Елвіса Преслі (1935—1977) асоціюється уявлення про здійснення «великої американської мрії»: простий хлопець, у минулому водій вантажної машини, піднімається на американський рок-олімп (звісно, не без допомоги реклами, фірм грамзапису), надіває корону короля рок-н-ролу і стає казково багатим. Одна з перших пісень цього кумира молоді «Все гаразд, мамо» стала сенсацією.

Елвіс Преслі

Елвіс Преслі мав специфічний тембр голосу, що нагадував негритянський хриплуватий спів, та екстатичну манеру виконання. Його неповторний імідж у більшості молодих слухачів викликав екстаз, в інших — бажання заборонити це видовище як непристойне, що збуджує нездорові інстинкти. Співак знявся в багатьох голлівудських фільмах, де виконував зазвичай роль ковбоя, що закохується в симпатичну блондинку.

Рок — це осмислення актуальних проблем життя і ролі в ньому людини, це поштовх до критичних роздумів і активних дій. В Америці рок-музика стала не просто стильовою течією, вона відігравала роль «учителя життя» кількох поколінь. Від часу народження й до сьогодення рок-музика є компонентом так званої молодіжної субкультури (або контркультури). Про взаємовпливи легкої і серйозної музики свідчать композиції арт-року, в яких використано твори класиків Баха, Генделя, Вівальді, Моцарта, Бетховена, Чайковського та інших.

Терміном поп-музика визначають явища масової музичної культури, які мають комерційне спрямування. Вони введені в систему засобів масової інформації та в індустрію тиражування (аудіо- та відеозапис) і розваг. Первістком поп-музики став шлягер, йому притаманні тексти з тематикою про кохання, прості мелодії, призначені для мас, а не для еліти.

Сучасна масова музична культура Америки — це грандіозний шоу-бізнес. Вирішальну роль відіграло в ньому виникнення нових технічних можливостей. Завдяки відеокліпам небувалого злету популярності досяг Майкл Джексон (1958—2009) — найуспішніший сольний вокаліст, справжня «легенда епохи». Його альбом «Трилер» увійшов до Книги рекордів Гіннеса: тираж сягнув 35 млн! Не останню роль у популярності співака відігравали його емоційність та своєрідна естетика сценічного руху, зокрема його неповторна «місячна хода». В артистичній кар’єрі культового співака визначальними були не стільки художні та людські якості, акторська самовідданість, скільки професіонально створений імідж, який підтримували візуальними ефектами, трюками — необхідними атрибутами естетизованого маскульту.

Майкл Джексон

У комерційному музичному бумі сучасності жіночий вокал вельми успішно репрезентує американська співачка, танцівниця і кіноактриса Мадонна (повне ім’я Мадонна Луїза Вероніка Чикконе, нар. 1958). Мільйонними тиражами розійшлися пісні з її альбомів, що здебільшого культивують «солодке життя». Створений для співачки секс-імідж, що руйнує стереотипи портретів актрис естради й усуває традиційні табу, затьмарює в її кліпах головне — музику, проте це зовсім не заважає суперпопулярності найбагатшої співачки у світовому шоу-бізнесі.

Мадонна

Які пісні з репертуару Мадонни вам доводилося чути? В якому мюзиклі головну роль виконувала співачка?

Джазові композиції, шлягери Е. Преслі, М. Джексона, Мадонни (на вибір).

Висловіть власне ціннісне ставлення до прослуханої музики.

Літопис американської музичної культури буде неповним, якщо не згадати запальні танці, що темпераментно передають її дух. На фольклорній основі з перевагою афро-американських ритмоінтонацій зароджувалися різні танцювальні стилі і жанри, зокрема й так звані джазові танці: степ, чарльстон, рок-н-рол. У свою чергу рок-н-рол дав життя новим танцям, що спочатку виникли у США, а згодом поширилися іншими країнами світу: твіст, шейк, брейк тощо.

Cтеп, або чечітка, — це танець, в якому синкоповані удари носка, каблука і стопи створюють своєрідний ритмічний акомпанемент різним танцювальним рухам. Виконують його у спеціальних черевиках із металевими пластинами на носках і каблуках. Нерідко танцюють у парі. Основа степу — перегук із музикою (переважно джазовою), інтерпретація її ритму. Для танцівників характерні пантоміма, філігранні рухи рук, легка «гра ніг», майже невагома навіть у найскладніших па.

Степ у виконанні Фреда Астера

У портовому містечку Чарлстон у Південній Кароліні, де майже половину населення становлять афроамериканці, виник чарльстон, що поступово набув надзвичайної популярності в Америці та Європі. Йому притаманні синкопований ритм, характерні пружинні кроки, притупування. За походженням чарльстон є різновидом відомого бального танцю фокстрот.

Тай Вілсон. Чарльстон

Диско — напрям танцювальної музики, що не без іронії визначають як «ритм без блюзу». Термін «дискотека», як і саме явище, набули поширення далеко за межами Америки. Комерційна машина, що швидко запрацювала для популяризації диско, витягнула його з провінційних дискотек на великий екран кіно і телебачення. Захоплення диско набуло масштабів епідемії.

У США народився танцювальний жанр хіп-хоп — музика вулиць і афроамериканських кварталів Нью-Йорка. Основоположним елементом хіп-хопу є реп — ритмічний речитатив, що зазвичай читається під музику з важким бітом. Охоплює широкий діапазон стилів. Фільми, телешоу та інтернет сприяли розвитку хіп-хоп-культури за межами її батьківщини.

Мистецька скарбничка

Арт-рок — напрям рок-музики, у багатопланових композиціях якого використовують елементи академічної музики у формі прямого запозичення фрагментів або аранжувальних прийомів та інструментарію.

Банджо — струнний щипковий інструмент, популярний у афроамериканців, застосовується в кантрі, джазі.

Бі-боп, боп, бібоп (англ. bebop) — джазовий стиль, що характеризується швидким темпом і складними імпровізаціями, заснованими на обіграванні не мелодії, а гармонії, ритму.

Диско — напрям рок- і поп-музики, що зародився у середині 70-х років ХХ ст. і був призначений насамперед для танців.

Кантрі, кантрі-енд-вестерн — жанр американської вокальної музики, який використовували у фільмах-вестернах. Синтезує традиційну музику білого населення сільських районів США, пісень ковбоїв.

Спіричуел (англ. spiritual — духовний) — духовні пісні афроамериканців, глибоко ліричні, проникнуті настроями трагічної самотності.

Хіп-хоп — напрям сучасної легкої музики, що зародився у 70-х роках у США серед афроамериканців.

1. Назвіть видатних американських виконавців джазу. Схарактеризуйте їхню творчість.

2. Які напрями рок-музики набули поширення в Північній Америці?

3. Висловіть і поясніть вашу думку щодо причин популярності легендарних поп-зірок — Е. Преслі, М. Джексона, Мадонни.

4. Мистецький проект. (Колективна робота). Розділіться на міні-групи й дослідіть різні стилі і напрями джазу, рок- і поп-музики в Америці, проведіть паралелі і аналогії з музичною культурою України.

5. Практикум. Продемонструйте характерні елементи одного з популярних танців, батьківщина яких — Північна Америка.