Вступ

На мистецтво країн усього далекосхідного регіону величезний вплив мали філософсько-релігійні вчення стародавнього Китаю: конфуціанство, даосизм, буддизм. Культура китайського народу — одна з найдавніших.

Китайський філософ Конфуцій (551—479 рр. до н. е.) висунув соціальним ідеалом шляхетну людину — гуманіста, який має високі моральні якості. Конфуціанство — система цінностей, що регулюють стосунки між людьми за принципом: стався до інших так само, як хотів би, щоб ставилися до тебе. Знаменита фраза Конфуція «Вірю у давнину і люблю її!» — втілює глибоке шанування традицій, що стало підвалиною китайської культури.

Конфуцій

Протилежним полюсом і другим за ступенем впливу був даосизм. Головний канон даосизму приписують китайському філософу Лао-Цзи (VI—V ст. до н. е.). Поняття дао (шлях) — багатозначне; воно означає також «світову першооснову буття». Даосизму властиве захоплення природою, одним із представників якої є людина. Вона має взаємодіяти зі світом, а не прагнути змінювати його. Тому роздуми на самоті на лоні природи вважали найкориснішими. Ідеали даосизму надихали китайських митців, для яких провідним у мистецтві став образ шляху людини-мандрівника.

Лао-Цзи

Буддизм — одна з найдавніших світових релігій, яка зародилася в Індії і проникла в Китай, а згодом і в інші країни Азії, де набула поширення приблизно в той самий час, що і християнство в Європі. Це релігійно-філософське вчення про духовне пробудження наставляє особистість на шлях морально та інтелектуально піднесеного життя. Без розуміння буддизму важко осягнути великі культури Сходу — індійську, китайську, японську. Разом з буддизмом з Індії в китайське мистецтво проникає і скульптурне зображення людини.

Будда Весняного Храму - найвища статуя у світі, головна пам’ятка Китаю

§ 3.1. Природа — міра всіх речей

З давніх-давен митців Далекого Сходу надихала природа, яка мала особливу владу над людиною. Тому саме природа стала мірою всіх речей, своєрідним еталоном, що визначав життя народів регіону: китайців, японців, корейців та інших.

Китайська ваза з ручками у вигляді драконів

Які візуальні образи ви уявляєте, згадуючи мистецтво Сходу? Чому, на вашу думку, китайці називають свою країну Піднебесною?

Серед пам’яток культури далекосхідного регіону важливе місце належить архітектурі. Палаци, храми, архітектурно-паркові ансамблі гармонійно вписуються в мальовничі ландшафти довкілля. Буддійські пагоди, як і вежі готичних соборів, спрямовуються вгору — до неба.

Велика китайська стіна

За тривалий період розвитку китайської цивілізації збереглося чимало споруд, які належать до світових шедеврів. Найвідомішою є Велика китайська стіна. У самобутньому архітектурному стилі Китаю втілені естетичні ідеали, властиві нації. Характерна ознака стилю — кількаярусні дахи, краї яких загнуті вгору, завдяки чому будівля ніби злітає в небо. Окрасою гребенів дахів, фасадів, брам нерідко ставали скульптурні зображення фантастичних драконів.

Дракон Білого храму в Таїланді

Ще одна особливість китайського зодчества полягає у використанні яскравих кольорів: імператорські палаци покривали золотаво-жовтою глазурованою черепицею, храми — синьою або блакитною, а звичайне житло — сірою. Дерев’яні деталі часто фарбували червоним лаком. Карнизи, вікна, двері прикрашали дивовижними кольоровими орнаментами з мотивами тварин і рослин.

З історії шедевра

У центрі Пекіна височить Храм Неба — архітектурний символ китайської столиці, зведений за часів династії Мін (1420). Упродовж майже 500 років у день зимового сонцестояння імператори приїжджали сюди, аби принести Небу щедрі дари. Побудовані пізніше ще три храми комплексу — Місяця, Землі й Сонця — разом із Храмом Неба символізують Всесвіт, а також становлять чотири наріжники містичної фортеці Будди.

Цікавим є планування вівтаря: це триступенева тераса круглої форми, викладена білими мармуровими плитами, що утворюють геометричний орнамент. У центрі верхнього ярусу — кругла кам’яна плита, оточена дев’ятьма плитами, які утворюють перше кільце, далі — вже 18 плит і т. д. Між ярусами по дев’ять сходинок. І це не випадково: цифру «9» древні китайські філософи вважали цифрою неба.

У храмі з унікальною акустикою зберігаються музичні інструменти. Пам’ятку архітектури внесено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Поміркуйте, чому архітектори обрали для Храму Неба круглу форму, чому для дахів храмів використовували синій колір. Аргументуйте свою думку.

Важливою складовою архітектурного ансамблю були парки — доказ того, що китайці здавна шанували природу і глибоко розуміли її красу. У парках розміщували вишукані павільйони, мініатюрні чайні будиночки.

Китайське зодчество вплинуло на розвиток архітектури інших народів регіону.

Японські будівничі створили неперевершені зразки дерев’яних храмів і багатоярусних пагод із зубчастими кронами. Дереву віддавали перевагу тому, що цей матеріал стійкіший до землетрусів.

Найдавніша у світі пагода Сунюесі, Китай

Павільйон чайної культури в Шанхаї, Китай

Одним із найдавніших у Японії є замок Хімедзі, внесений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Майже всі 83 споруди комплексу побудовані з дерева.

Замок Хімедзі, Японія

Самостійно ознайомтеся зі взірцями мистецтва японського саду та ікебани.

Буддійські ченці започаткували храмові сади, у яких протягом віків формувалося оригінальне мистецтво японського саду. Композиції у садах цього типу складалися не лише з дерев і квітів, а також із каміння й піску. Вони імітували природні ландшафти, інколи нагадували абстрактний живопис. Тут у тиші саду людина мала можливість усамітнитися, досягнути внутрішньої душевної гармонії.

Пагода Сейгантодзі поряд з найвищим водоспадом Японії

З культом природи пов’язаний ще один вид традиційної японської культури — мистецтво аранжування квітів — ікебана. Класичні композиції базуються на трьох основах, що символізують Небо, Землю і Людину. Довкола центральної основи Небо вільно розміщують інші елементи: гілочки дерев (слива, кипарис), квітів (орхідея, хризантема тощо). Художній смак автора композицій оцінюють за гармонійністю співвідношення кольорів і форм, рослин між собою і з формою вази.

Архітектура Кореї — Країни Вранішньої Свіжості або Вранішнього Спокою — відрізняється від схожих за стилем зразків китайського і японського зодчества вишуканою простотою і довершеністю виконання оздоблення. Більшість пам’яток було знищено, а ті, що збереглися, оголошено національними святинями. До них належить і королівський палац у Сеулі.

Королівський палац Кьонбоккун у Сеулі, Південна Корея

Зверніть увагу на форму і декор дахів палацу, поєднання кольорів.

Нині, щоб ознайомитися з архітектурно-парковим мистецтвом Далекого Сходу, українцям вже не обов’язково летіти в далеку Азію. У Києві на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка відкрито експозицію «Корейський традиційний сад», де представлені зразки флори, національного зодчества. Корейські фахівці зробили копію павільйону із сеульського королівського палацу. Брама і ворота декоровані типовими азійськими орнаментами, символами.

Корейський павільйон у Києві, Україна (екстер’єр, фрагмент орнаменту)

Старовинна корейська архітектура вражаюче контрастує з ультрасучасними спорудами мегаполісів. Наприклад, сеульські парки з деревами, «розмальованими» вогнями в червоно-жовті кольори, що світяться вночі посеред урбаністичного середовища, створюють майже сюрреалістичне враження.

Сучасна архітектура Сеула, Південна Корея

Визнання східними народами високої естетичної цінності природи як безмежного космосу, мізерною частинкою якого є людина, зумовило появу пейзажного живопису. Він набув розквіту в епоху династій Тан і Сун і став провідним у китайському малярстві. Визначальна ознака цього виду творчості у східній культурі — мистецький синтез, у якому гармонійно поєднані зображення, поезія, каліграфія і друк. Ієрогліфи — назви твору, вірша або афоризму — доповнюють картину, «озвучують» її, розшифровують прихований символічний смисл.

Засновник китайського пейзажного живопису, поет, художник і музикант Ван Вей (699—759) першим став писати тільки чорною тушшю. Він настільки зближував образи живопису і поезії, що сучасники зазначали: «Його вірші подібні картинам, а його картини подібні віршам». Малюнок тушшю на папері чи шовку неможливо ні виправити, ні стерти, що потребувало неабиякої майстерності. Штрих мав бути легким, як хмара, чи сильним, як дракон. Брак кольорів компенсували безліч нюансів, які відображали деталі природного довкілля.

Ван Вей. Поет династії Тан

У китайському живописі встановилися такі жанри: «гори і води» (шань-шуй), «квіти і птахи» (хуа-няо), «люди» (жень-у-хуа), «тварини» (анімалістика).

Ван Вей. Пейзаж (жанр «гори і води»)

Як співвідносяться візуальний образ, поезія і каліграфія в пейзажній композиції? Доберіть до неї вірш Ван Вея, суголосний за настроєм.

У пейзажах «гори і води» гори уособлювали активний чоловічий початок (ян), а води — жіночий (інь). У композиціях немає лінійної перспективи, її замінила розсіяна, повітряна. Складається враження, що гірські верхівки злітають до небес, а хатинки, самотні фігурки мандрівників на крутих стежках чи групи вершників губляться, мов піщинки, у цій грандіозній панорамі. Це ще більше загострювало відчуття безкрайності Всесвіту у творах епохи Тан і Сун, зокрема на картинах основоположника «зеленого пейзажу» Лі Сисюня (651—716).

Лі Сисюнь. Пейзаж (копія доби Мін)

Розтлумачте вислів: «Не піднявшись на високу гору, не пізнаєш висоти неба. Не зазирнувши в глибоку гірську прірву, не дізнаєшся про товщину землі».

Китайські живописці винайшли оригінальний спосіб відтворення передачі безмежності простору та часу на сувої — горизонтальному і вертикальному. Горизонтальні розкручували поступово, неспішно занурюючи глядача в сюжет. Вертикальні розвішували на стінах, застосовували в ширмах (меблевих перегородках).

Одна з перших друкованих книг-сувоїв

Китайська ширма

Поміркуйте, які художні можливості відкриває видовжена форма сувою. Запропонуйте власні варіанти співвідношення зображення і каліграфії в такому форматі.

У жанрі «квіти і птахи» переважають чотири благородні образи: орхідея (втілення чистоти і благородства), хризантема (символ самотності, безсмертя), квітка дикої сливи мейхуа з п’ятьма пелюстками (уособлює п’ять першоелементів, непохитність), стрункий бамбук (символ стійкості і мудрості). Певній рослині відповідала конкретна пташка: фенікса, павича, півня і фазана зображували разом з півонією; качку — з лотосом; лелеку — із сосною. Засновниками цього жанру вважають Сюй Сі (886—975) та Хуан Цюаня (900—965).

Хуан Цюань. Начерки рідкісних птахів

Сюй Сі. Метелики та квіти гліцинії (зліва). Ні Цзань. Бамбук (справа)

Поцікавтеся самостійно іншими китайськими квітами-символами, порівняйте з українською народною квітковою символікою.

Жанр «люди» охоплював портрети, історичні та міфологічні сюжети, сцени палацового життя. Відомими майстрами цього жанру стали Янь Лібень (600—673) і Чжоу Фан (730—810). Створені живописцями образи імператорів і придворних красунь відтворювали ідеали чоловічої і жіночої краси епохи Тан.

Чжоу Фан. Фрагмент сувою

Чжоу Фан. Придворні пані з квітами в зачісках

Розпис віяла

Янь Лібень. Імператор та придворні (фрагмент сувою)

В анімалістичному жанрі тварин зображували реалістично, часто в русі, у характерних позах. Вишуканими й точними лініями без попередніх замальовок художники відтворювали хутро кішки чи рухи мавп.

Чжу Чжаньцзі. Гібони граються

Сюй Сінци. Кішка

Ці Байші. Білка і вишні

Схарактеризуйте анімалістичну картину, яка зацікавила вас.

Корейський живопис на шовку і папері має свої особливості, він більш камерний. Імітуючи спочатку китайських митців, корейські художники виробили власну манеру письма. Свідченням цього є творчість основоположника реалістичного живопису Чон Сона (1676—1759) і майстра побутових сцен Кім Хон До (1745—1806).

Кім Хон До. Танець

Чон Сон. Автопортрет

Що незвичного в композиції картини Чон Сона, який ракурс він обрав? Чи можна назвати танцювальну сцену Кім Хон До реалістичною? Чому?

Шлях японського мистецтва можна схарактеризувати як вічний пошук Краси, який приводить до осягання Істини. Мистецтву притаманне одухотворення природи, яка є джерелом натхнення і засобом вираження почуттів.

Один із найяскравіших майстрів японського мистецтва гравюри укійо-е Кітагава Утамаро (1753—1806) створив галерею портретів красунь, зібраних у серії альбомів. На них ми бачимо витончених молодих японок у кімоно. Художника цікавили не лише зовнішність, а й характер персонажів. Зображуючи сцени з повсякденного життя, митець зумів виявити яскраву палітру людських емоцій і пристрастей. Колірна насиченість гравюр у поєднанні з пластичною лінією передає цілу гаму настроїв. Утамаро концентрує увагу на виразі обличчя, граційності жестів і поз.

Кітагава Утамаро. Гребінь

Які художні деталі та нюанси характеризують граційність жінки, зображеної на гравюрі? Пригадайте особливості класичних жанрів японської поезії танка і хоку.

У творчості славетного поета-філософа Мацуо Басьо виражено душу Японії. У його тривіршах (хоку) відчувається ледь помітний сум:

На оголеній гілці

Ворона завмерла.

Осінній вечір!

Лише натяк на самотність, а мовби дотик до Вічності. Втім, саме в натяку полягає таємниця японського мистецтва, в основу якого покладено певні естетичні принципи: лаконізм, живописність, надзвичайна виразність лінії.

Таким чином образи живопису і графіки далекосхідного регіону через художню символіку передавали широкий спектр почуттів, думок, ідеалів людей.

З історії шедевра

Мистецтву найвідомішого японського художника Кацусіке Хокусая (1760—1849) притаманні самобутність, невичерпна фантазія і новаторство в царині гравюри укійо-е. Застосування митцем кількох десятків псевдонімів свідчить про наполегливі пошуки власного стилю. Недарма багато своїх творів Хокусай підписував: «художник, одержимий малюнком». Витоки творчості митця — у надбаннях багатовікової культури Японії, досягненнях китайських і європейських майстрів, які він ретельно вивчав. Вершиною творчості майстра стала серія із 46 гравюр на дереві «Тридцять шість видів Фудзі», яку відкривала славетна «Велика хвиля в Канагаві».

Велика хвиля в Канагаві

Міст Маннен у Фукагаві

Нічний вид на міст Рєгокубасі з берега річки Оммаяга

Село Секія на річці Сумідагава

Самостійно поцікавтеся іншими серіями гравюр К. Утамаро і К. Хокусая.

Декоративно-ужиткове мистецтво Далекого Сходу відоме оригінальними виробами з порцеляни, дерева, кістки, коштовного каміння, що ніби оживали під руками майстрів-віртуозів.

Китай — батьківщина порцеляни. Він дав світові неперевершені шедеври цього виду мистецтва, яке називали «білим золотом». Секрети ремесла передавалися від покоління до покоління. Які тільки поетичні порівняння не виникали для характеристики якостей давньої китайської порцеляни: «Блискуча, як гладь озера в безвітряний день, тонша за папір, мелодійна, як дзвіночок» або «Синь її близька до нефриту, чистота, як дзеркало, а звук подібний звучанню Цина». З порцеляни виготовляли фантастичні за формами і декором вази, чайники, тарілки, статуетки. Прикрашали барвистими розписами з мотивами символічних квітів, пташок, драконів тощо, також пейзажами і сценками, що копіювали жанри живопису.

Китайська порцеляна

Зверніть увагу на одяг китаянки.

Своєрідною візитівкою декоративно-ужиткового мистецтва Японії є нецке — мініатюрні статуетки, виготовлені переважно з дерева чи слонової кістки. У давнину їх використовували для прикріплення до поясів кімоно ключів, гаманців. Фігурки зображували богів, людей, тварин, кумедні сценки. Усі вони мали певне символічне тлумачення, тобто були символами щастя, добробуту, багатства, довголіття. Погладжуючи нецке, їх власник не тільки зосереджував увагу на естетичному предметі, що завжди цінувалося в японському суспільстві, а й набував душевної рівноваги. Із часом ці вироби перетворилися на справжнє мистецтво зі своєрідною пластичною мовою. Нині нецке — джерело вивчення традицій і культури Японії, воно набуло популярності серед колекціонерів.

Нецке

Отже, візуальне мистецтво Далекого Сходу, яке протягом століть досягало художніх вершин у багатьох видах і жанрах, мало значний вплив на розвиток світової художньої культури й набуло нового життя у наш час. Значущість досягнень митців Китаю, Японії, Кореї полягає в тому, що вони перетворили мистецтво на засіб духовного спілкування, морально-естетичного вдосконалення.

Мистецька скарбничка

Гравюра (від фр. graver — вирізувати) — вид графіки; тиражовані зображення, виконані шляхом друку з рельєфних поверхонь або через трафарет.

Ікебана — традиційне японське мистецтво аранжування квітів.

Нецке — мініатюрна японська скульптура, символічна фігурка, що мала прикладне походження, а нині використовується як твір мистецтва, амулет, брелок.

Пагода (із санскр. — священний, з яп., кит. — вежа скарбів) — буддистська чи індуїстська споруда культового призначення.

Сувій — смужка паперу, тканини, папірусу, пергаменту, яку намотували на паличку і згортали в трубку; форма давнього рукопису.

1. Порівняйте зразки китайської, японської і корейської архітектури та визначте (замалюйте) національні своєрідні особливості й спільні риси.

2. Схарактеризуйте основні жанри китайського живопису.

3. Який внесок видатних майстрів японської гравюри у світове мистецтво?

4. Поясніть вислови: «Людина — міра всіх речей» і «Природа — міра всіх речей». Яка з цих світоглядних позицій притаманна митцям Далекого Сходу?

5. Проведіть конкурс ікебани, завершіть його церемонією чаювання у східному стилі.

6. Практикум. (Групова робота). Намалюйте на папері або тканині у вертикальному видовженому форматі серію композицій у жанрі «квіти і птахи». Оберіть єдиний для групи східний мотив (лотос, орхідея, бамбук, хризантема). Складіть із малюнків сувій або ширму (на вибір). Заздалегідь підготуйте конструкцію основи. Подаруйте кращу ширму інтернату для людей похилого віку.