ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

XIX століття — суперечлива доба в історії культури України. Умови розвитку культури, науки, мистецтва, літератури як на східних, так і на західних українських землях були досить складними. Проте історичне минуле України, чарівна природа, життя і побут народу, його культура, фольклор надихали багатьох великих митців на створення чудових творів, присвячених українському народові.

Дерев'яна та мурована архітектура. Скульптура. Палацово-паркові комплекси

Дерев'яна та мурована архітектура

З давніх-давен і аж до початку XIX ст. пам’яток дерев’яного зодчества в Україні було дуже багато. Побачити їх можна було на всій території нашої Батьківщини. З дерева споруджували житло, господарські будівлі, оборонні системи замків і фортець, церкви. Але із середини XIX ст. було заборонено будувати церкви з дерева в українських народних традиціях. Дерев’яні храми почали зводити, а давні церкви перебудовувати у стилі класицизму.

З огляду на чутливість матеріалу до впливу часу, більшість давніх дерев’яних споруд не збереглася.

Яскравими зразками дерев’яної архітектури XIX ст. є церква Преображення Господнього (с. Сухоліси Київської обл.), Іосафівська церква (с. Бірки Волинської обл.).

У першій половині XIX ст. в архітектурі утвердився новий художній напрям — класицизм.

Своєрідність українського класицизму виявилась у збереженні кольорової гами споруд, типової для бароко (блакитний з білим і золотим), використанні античних ордерних форм.

Церква Преображення Господнього. Київська обл.

Іосафівська церква. Волинська обл.

Преображенський собор. Біла Церква. Київська обл.

Кругла площа. Полтава

Превалюючого значення у цей період набуває забудова міст, особливо їх центральної частини, де зводили будівлі адміністративного та культурного значення. Серед досягнень містобудування — площа Богдана Хмельницького в Києві, Адама Міцкевича у Львові, забудова вулиць Дерибасівської та Пушкінської в Одесі.

Для архітектурного обличчя міських центрів характерна симетрична композиція ансамблів з однаковим ритмом фасадів адміністративних приміщень. Прикладами такої забудови є Кругла площа у Полтаві (арх. А. Захаров), магістрат у Миколаєві (арх. І. Старов) та ін.

Воронцовський палац. Одеса

Інститут шляхетних дівчат. Київ

У багатьох містах збереглися архітектурні пам’ятки класицизму: Стара біржа, Воронцовський палац (арх. Ф. Боффо) в Одесі, Контрактовий будинок у Києві (арх. В. Гесте). З розвитком світського мистецтва почалося будівництво спеціальних театральних приміщень. Першими стали Міський театр у Києві (арх. А. Меленський), театр Скарбека у Львові (арх. Я. Зальцман і Л. Пихль). Розвинулося будівництво різних навчальних закладів — Університет у Києві (арх. В. Беретті), інститути шляхетних дівчат у Полтаві, Одесі, Києві. Ці споруди відзначалися певною архітектурною своєрідністю — монументальні фасади підкреслювалися колонадами античних ордерів, а нова планувальна система передбачала розташування приміщень уздовж широких коридорів.

У цей період класицизм знайшов своє вираження і в будівництві культових споруд. Великі міські собори мали прості прямокутні форми, один одноярусний верх увінчувався сферичним куполом. Колонні портики стали обов’язковими елементами. У культовій архітектурі домінували хрестово-купольні або круглі храми. При міських храмах почали будувати дзвіниці, у поєднанні з ними або окремо.



Скульптура

У XIX ст. в Україні працювало багато українських, російських та іноземних скульпторів, творчість яких є цінним внеском в українську культуру.

У мистецтві класицизму важливу роль відігравала монументальна скульптура. Пам’ятник Рішельє (І. Мартос, арх. А. Меленський) в Одесі, Колона Слави (Ф. Щедрін, арх. Ж. Тома де Томон) у Полтаві, монументи князю Володимиру (П. Клодт, В. Демут-Малиновський, арх. К. Тон) і гетьману Богдану Хмельницькому (М. Микешин, арх. В. Ніколаєв) в Києві — яскраві приклади втілення ознак класицизму і патріотичних ідей у монументальній скульптурі.

Колона Слави. Полтава

Пам'ятник Б. Хмельницькому. Київ

Пам'ятник Дюку Рішельє. Одеса

Чудові зразки скульптурного мистецтва залишив відомий австрійський скульптор Гартман Вітвер. Визначні творіння майстра — чотири фонтани зі статуями персонажів із грецької міфології: Діани, Нептуна, Адоніса, Амфітрити — на площі Ринок та меморіальні скульптури на Личаківському кладовищі у Львові — вражають майстерністю виконання.

Стриманістю і реалістичним трактуванням образів відрізняються твори Леоніда Позена. Найвідомішою пам’яткою монументальної скульптури є пам’ятник І. Котляревському з цікавими рельєфами на теми творів «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» у Полтаві. Станкові скульптури митця відрізняються яскраво вираженими національними рисами. Значне місце у творчості Л. Позена посідала історична тематика, пов’язана з життям запорозьких козаків («Запорожець у розвідці», «Убитий запорожець»). Внутрішній світ людини розкривається в скульптурних портретах Г. Мясоєдова, М. Ярошенка, Є. Волкова.

Л. Позен. Запорожець у розвідці

Одним із найвизначніших скульпторів епохи класицизму є Іван Мартос. Монумент Мініну і Пожарському на Красній площі в Москві, пам’ятник А. Е. Рішельє в Одесі, надгробок гетьману К. Розумовському в Батурині та інші твори митця вирізняються довершеністю пропорцій, гармонійністю та простотою композицій.