Тема: Література ХІХ ст. Романтизм у західній літературі. Життєвий і творчий шлях Дж. Г.Байрона.

Мета:

1)          навчальна: розкрити історико-соціальне тло доби романтизму, його естетичні принципи; подати загальні відомості про особливості розвитку романтизму в різних країнах; висвітлити основні події життя і творчості Дж. Г.Байрона;

2)          розвивати навички дослідницької роботи, конспектування лекції;

3)           виховувати всебічно розвинену особистість; виховувати повагу до активної особистості.

Обладнання: репродукції картин Е.Делакруа "Свобода на барикадах”, портрет Байрона і визначних діячів епохи романтизму: В.Скотта, В.Гюго, О.Дюма, Т.А.Гофмана, Г.Гайне, М.Гоголя та інш.; аудіозапис "Етюду до мінор” Ф.Шопена; літературна виставка: "100 великих книг”, "100 великих писателей”, Література. Дитяча енциклопедія”, "Енциклопедія. "Исскуство” "РОСМЭН”, "1000 шедевров живописи”; на дошці опорна схема "Романтизм”

Тип уроку:              урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку:         інтегрований урок.

Хід уроку:

Епіграф:

«У царині мистецтва романтизм призвів до справжньої революції, докорінно оновивши художню теорію і практику, проголосивши вищими цінностями свободу особистості й вільну від будь-яких пут творчість, поезію і правду».

                                                     Д.С.Наливайко

·              Усний журнал "Історичні події доби романтизму”.

Учні, що  добре знають історію, отримують випереджаюче домашнє завдання (або вчитель розповідає у вступному слові).

а) Французька буржуазна революція 1789-1794 рр.

Наприкінці ХVІІІ ст. у Франції вибухнула революція.  Здавалося б, здійснилися заповітні мрії просвітників: самодержавний лад було повалено. Короля Луї ХVІ публічно страчено не Гревському майдані, а його сина, спадкоємця престолу, віддано на виховання у сім’ю ремісника. Деспотію церкви припинено, стосунки з папськими Римом розірвано, з’явився новий культ – Верховної істоти, який прославляє силу, красу і велич природи. Встановлено соціальну рівність, скасовано дворянські титули (граф, маркіз, князь), а до всіх запроваджено звертання "громадянин”. Влада перейшла до третього стану – бюргерства. Віднині ніщо не повинно було стримувати підприємливості, розвитку купецької, банківської справи. Франція проголошена республікою. Все ніби обіцяло процвітання країні, що стала на новий шлях. Передові люди Європи з надією стежили за революцією. Франція була для них прикладом того, як можна зробити кращим і досконалішим суспільство, якщо спиратися на розум. Бо розум, як вчили просвітники, - це найвищий закон природи і всього сущого.

Проте невдовзі у Франції почалася жорстока боротьба за владу. Спалахнув кривавий якобінський терор. Кращі люди Європи (серед них Ґете, Шиллер) відсахнулися від революції. Австрія, Англія, Пруссія оголосили Франції війну.

б) Наполеонівські війни 1804-1815 рр.

Молодому генералові Бонапарту вдалося врятувати Францію від внутрішньої анархії і зовнішніх ворогів. Наполеон знищував феодальні порядки, підтримував буржуазію, тому населення нерідко із захватом зустрічало завойовників. Багато хто з передових людей того часу вважав Наполеона продовжувачем справи просвітників, який хотів встановити в Європі новий лад на засадах розуму і вищої доцільності.

Та незабаром Наполеон постав перед усіма як цинічний і безпринципний завойовник. Це стало особливо зрозумілим після його нападу на Росію (1812 р.). Проти загарбника піднялися народи. Наполеон був розбитий.

в) Період Реставрації 1815-1830 рр.

Після цього в деяких країнах, насамперед у Франції, були реставровані старі, феодальні порядки. Відновлено орден єзуїтів, а "Енциклопедію” заборонено.

г) Європа після Французької революції 1830 р.

Так закінчилась доба Просвітництва. У декого ці зміни викликали почуття гострого розчарування і зневіри. Інші, навпаки, відкрили нові перспективи для духовного життя і пізнання таємниць світу.  Зміни були настільки разючими, що всі відчували: настав новий, небувалий історичний час.

Літературознавчий коментар.

·              Звернення до поняття "романтизм”. Учень із творчої групи повідомляє про значення цього поняття:

Термін «романтизм» походить від французького слова romantisme. Це напрямок у літературі та мистецтві  кінця  ХVІІІ – початку ХІХст., для якого характерне  прикрашене, ідеальне зображення дійсності.  У романтичних творах переважає героїка, мрійливість, захоплення незвіданим, таємничим. Природа в романтиків тісно пов’язана із сприйняттям її людиною.

·              Звернення до опорної схеми, яка закріплена на дошці (стислий запис її у зошити).

Романтизм у Західній Європі розвився трьома хвилями

Перша – кінець 1790-х рр.

Друга – хвиля романтизму – це доба наполеонівських воєн та період Реставрації (1815-1830). В Англії це творчість Дж.Г.Байрона, Персі Біші Шеллі, Джона Кідса, В.Скотта ("Айвенго; "Роб Рой”, "Квентін Дорвард”).

Третя хвиля романтизму починається після Липневої революції у Франції та антицариського повстання в Польщі, тобто після 1830 р. Найкращі твори в цей час пишуть: у Франції – В Гюґо, Жорж Санд, Олександр Дюма, у Польщі – А. Міцкевич, Юліуш Словацький, в Угорщині – Шандор Петефі.

Під впливом Європейського романтизму розвивається література в США, яка представлена романтичними творами Фенімора Купера ("Слідопит”, "Шригун”, "Останній з могікан”), Е.По та ін.

Значний вплив європейський романтизм мав на російську літературу (О.С.Пушкін, М.Ю.Лермонтов, М.В.Гоголь).

Третя хвиля романтизму, крім літератури, широко охопила  живопис,  музику, театр. Всесвітньовідомою стає  творчість французького художника Е. Делакруа, німецьких композиторів Л.ван Бетховена, Франца Шуберта і Роберта Шумана; польського композитора Фредеріка Шопена; угорського композитора Ференца Ліста; французького композитора Гектора Берліоза. Нові зразки опери і музичної драми створюють італійські композитори Дж. Россіні, та Дж Верді німецький композитор Ріхард Вагнер Михайло Глінка пише опери "Руслан і Людмила”та Іван Сусанін”.  Важливим досягненням романтиків було створення сучасних жанрів літератури, таких як роман (В.Скотта) В.Гюґо, М.Гоголь), поема (Дж. Г.Байрон, О.Пушкін, М.Л.Лермонотов, Г.Гайне, А.Міцкевич), лірична поезія (більшість авторів).

·        Мистецтвознавчий коментар

У 1819 році молодий французький художник Теодор Жеріко  показав У Паризькому салоні картину "   "Пліт Медузи”. Вона стала символом романтизму – найбільш яскравої течії  в західноєропейському мистецтві поч. ІХІ ст. Картина Жеріко розповіла про реальну подію – трагічну загибель фрегата "Медуза” біля берегів Африки. Пасажирів, які врятувалися, віднесло у відкрите море, Жеріко зображує той момент, коли після 12 днів відчаю потерпілі побачили на горизонті вітрило корабля. На передньому плані – драматична сцена прощання з загиблими. Друга група – знесилені, але люди, які над усе хочуть жити, намагаються піднятися і побачити вітрила.

Вершина всієї композиції – фігура негра – сигнальника, на фоні грозового неба він подає знак людям з вітрильника, біліючого на горизонті. Цей образ – ідейний висновок картини: через смерть, випробування людина пронесла надію на спасіння і перемогла стихію.

Після ранньої смерті Жеріко головою романтичного напрямку в мистецтві Франції став Ежен Делакруа (1798-1863). Делакруа вважав, що живопис повинен хвилювати серця людей.

В дні революції 1830 р. увесь Париж протягом трьох днів був перегороджений барикадами. Влада королівської династії Бурбонів була повалена. Ці події дали натхнення Делакруа на створення картини "Свобода, яка веде народ” ("Свобода на барикадах”). Цей твір став всесвітньовідомим. В центрі картини – алегорична фігура Свободи:  жінка з прапором і рушницею у руках веде за собою повстанців. Вся вона  нагадує античних богинь. Фрігійська шапочка на голові – давній символ звільнення від рабства, - прапор і рушниця у руках говорять про те, що богиня "оселилася” на барикадах.

·              Прослуховування аудіозапису одного з творів композиторів-романтиків – Фредеріка Шопена "Етюд до мінор”. Неспокійна, бурхлива музика якого передає яскраво настрій всієї епохи.

·              Навчальна гра "Заочна мандрівка” "Паломництво Джорджа Ноела Гордона Байрона”. Тут учні - "гіди” коментують найважливіші події життя поета, розповідаючи про його перебування в різних країнах Європи. Пункти мандрівки такі:

·              Шотландія, замок Ньюстед у Нотінгемському графстві;

·              Англія, Кембріджський університет;

·              Португалія – Іспанія – острів Мальта – Албанія – Туреччина – Греція;

·              Англія, Лондон;

·              Швейцарія;

·              Італія;

·              Греція;

·              Шотландія.

·        Підсумки уроку

·        Оцінювання

·              Домашнє завдання. Ознайомитися з біографією Байрона, опрацювавши за підручником Б.Шалагінова с. 151-158; вивчити  конспект, прочитати  вірш Байрона "Хотів би знову жити у горах…”. Творче завдання:  прослідити вплив Байрона на інших поетів-романтиків.