Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Статті про мистецтво

Біографії відомих композиторів. Шарль Гуно

Шарль Франсуа Гуно народився 17 червня 1818 у Парижі. Його батько був художником, мати - обдарованою піаністкою, що заохочувала в дитинстві його інтерес до музики. Закінчивши ліцей Сен-Луі, Гуно вступив до Паризької консерваторії, де займався контрапунктом у Галеві, а композицією у Ф.Паера й Ж.Ф.Лесюера. В 1839 був визнаний гідним Римської премії. У Римі вивчав велику духовну музику італійського Відродження, написав дві меси, реквієм і кантату. Познайомився з творами німецьких романтиків, але на Ш. Гуно більш вплинули твори італійців. Повернувшись у Париж, Гуно вирішив стати священиком. Він служив органістом і регентом у церкві Іноземних місій у Парижі. Згодом любов до музики перемогла: відмовившись від прийняття духовного сану, він повністю присвятив себе творчості й став професійним композитором. В 1851 в Лондоне була виконана його меса соль мажор, успіх якої відкрив перед ним нові можливості. Парижський театр «Опера» прийняв до постановки першу оперу Гуно Сафо (Sapho, 1851), однак вона не мала успіху. Однак композитор зацікавився оперним жанром.Наступна опера Гуно – «Закривавлена черниця» (La Nonne sanglante, 1854), лібрето якої відкинули п'ять композиторів, включаючи Г.Спонтіні й Г.Берліоза. І цього разу прем'єру чекала невдача. «Лікар мимоволі» (Le medcin malgr lui, 1858) привернув до себе більшу увагу, до опери виявила інтерес і лондонська публіка, але тільки завдяки Фаустові (1860), композитор зміг усталити своє положення в театрі. Прем'єра відбулася на сцені «Театр лірик» (1859), потім Гуно виключив її з репертуару й переписав. Нова редакція Фауста, що завоювала симпатії публіки, була поставлена в 1869 в Імператорській академії музики (тодішня назва паризької «Опера»).Відносний успіх мала опера Філемон і Бавкіда (Philmon et Baucis, 1860), після якої, аж до постановки Ромео й Джульєти (Romo et Juliette, 1867), твори композитора зустрічали в оперних театрах досить стримано. В 1864 певне визнання одержала опера Мірейль (Mireille). Поряд з операми Гуно постійно писав і духовні твори, але жоден з них не залишив помітного сліду у французькій музиці.Коли в 1870 почалася франко-пруськая війна, композитор переїхав в Англію, де незабаром набув популярності. Для Міжнародної виставки 1871 року він написав кантату Галлія (Gallia). Щоб виконати її, був створений спеціальний хор, що існує й у наші дні як Королівське хорове товариство. Під впливом релігійно-містичних настроїв, що підсилилися, Гуно всі частіше звертається до церковної музики; два найважливіших твори цього часу - Спокута (La Redmption, 1882) і Смерть і життя (Mors et Vita, 1883) - трилогії для співаків-солістів, хору й оркестру. Пізніше був створений реквієм (1893); авторові не довелось почути свій утвір, хоча він наполегливо просив Концертне товариство виконати хоча б фрагмент.Незважаючи на численні невдачі в оперній творчості, Гуно зіграв найважливішу роль у становленні справді французької опери (у той час вона тільки зароджувалася, якщо не вважати комічної опери й маловідомих творів Берліоза). Фауст відразу узяв гору в змаганні з великою оперою, впроваджуваної Дж.Мейербером, і сприяв розвитку ліричної опери.До достоїнств Гуно можна віднести його вміння створювати яскраві епізоди. Сцени в саду й у в'язниці з Фауста чудові, а вальси передають жвавість французького характеру. Коли поетичний текст надихав композитора, він міг відкинути властиву йому стриманість, - так було з куплетами Мефистофеля (Фауст) або з піснями Вулкана (Філемон і Бавкіда).Ave Maria - імовірно, найкращий духовний твір Гуно - натхненно прелюдією до мажор И.С.Баха. Вивчення музики Палестріни й інших композиторів, а також робота з великим хором, відомим за назвою «Орфеон» (1852-1860), дозволили Гуно опанувати хоровий стиль письма. Він чудово писав для хору, хоча його творча уява поступала його технічній майстерності.Композитор працював і в камерних жанрах: він був автором декількох чарівних пісень, а дві його маленькі симфонії довели, що якби не захоплення оперою й релігією, він став би одним із кращих французьких симфоністів.
Нащадки будуть пам'ятати Гуно як творця одного твору. «Фауст» незмінно популярний і, по суті, займає таке ж місце в паризькому репертуарі, як і «Кармен» Ж.Бізе. Помер Гуно в Сен-Клу біля Парижа 18 жовтня 1893.

 

Характеристика творчості
 
Музика Гуно підкорює ліризмом, в оперній творчості музикант виступає як майстер музичного портрета і художник, який передає чуттєву правдивість життєвих ситуацій. У його манері викладу щирість і простота завжди є сусідами з найвищим композиторським майстерністю. Саме за ці якості цінував музику французького композитора П. Чайковський, навіть диригував в 1892 р. оперою "Фауст" у Театрі Прянишникова. За його словами, Гуно - "один з небагатьох, які в наш час пишуть не з упереджених теорій, а за радами почуття".
Гуно більше відомий як оперний композитор, йому належать 12 опер, крім цього їм створені хорові твори (ораторії, меси, кантати), 2 симфонії, інструментальні ансамблі, фортепіанні п'єси, більше 140 романсів та пісень, дуети, музика для театру.
Прослухати твори композитора можна за цим посиланням.
Категорія: Статті про мистецтво | Додав: uchitel (24.02.2016)
Переглядів: 164 | Теги: Гуно, Біографія, Шарль, композитор | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: