Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Статті про мистецтво

Біографії відомих композиторів. Чайковський.

Петро Ілліч Чайковський (1840-1893)

Відомий російський композитор українського походження Петро Ілліч Чайковський народився в далекі часи розквіту романтизму – 25 квітня 1840-го року, в Воткінську, що в Вятській губернії Російської Імперії. Зараз він найбільше відомий як композитор, але серед його амплуа слід також виділити диригента, музичного журналіста і педагога.

П.І.ЧайковськийНаписав він не так вже й багато, всього вісімдесят творів, серед яких три опери та сім симфоній, знамениті балети «Лебедине озеро», «Лускунчик», «Спляча красуня», більше ста романсів.

Ілля Чайковський, батько Петра Ілліча, відомий інженер, а ось Петро Федорович, дід майбутнього композитора, у нього було прізвище Чайка (давній козацький рід),
і народився він в селі Миколаївка, що в Полтавській області. Здобув медичну освіту і потім служив в якості медичного офіцера.

Батьки Петра дуже любили музику. Його мама грала на фортепіано і домашньому механічному органі – оркестріоні. Вони часто чули мелодійні пісні робітників із заводу і селян.

Петро ріс розумним, тямущим хлопчиком. У шість років він вільно висловлювався і писав не тільки російською, а й німецькою та французькою мовами. Однак обдарований хлопчик мав слабке здоров’я, він часто хворів.

Батьки Петра відправили свого сина в Імператорське училище правознавства. Воно знаходилося поблизу від вулиці, яка зараз носить ім’я Чайковського.

Петро провів два роки дуже далеко від рідного дому і від близьких йому людей. Найбільше юнак переживав через розлуки зі своєю матір’ю, до якої був сильно прив’язаний.

1852-й рік. Сім’я переїздить до Петербургу, а Петро поступає в училище. Незабаром він здобуває репутацію гарного піаніста, схильного до імпровізації. В шістнадцять років він став займатися у Луїджі Піччолі і більшу частину свого часу приділяти музиці. Потім наставником юнака стає Рудольф Кюндінгер.

Закінчивши своє навчання в училищі в 1859-му році, Чайковський отримав чин титулярного радника, після чого став працювати в Міністерстві юстиції.

У 1862-му році він став одним з перших студентів Петербурзької консерваторії по класу композиції. Теорії його навчав Микола Іванович Заремба, а оркестровку молодому Чайковському викладав Антон Григорович Рубіншейн – відомий педагог та піаніст.

Ця ідилія тривала до 1865-го року, поки Петро не закінчив Петербурзьку консерваторію з великою срібною медаллю. У той час він написав кантату на оду Шиллера «До радості». Серед інших робіт Чайковського, написаних у студентські роки, можна виділити увертюру до «Грози» Островського і танці дівчат, які він потім включив в оперу «Воєвода».

У січні 1866 року Микола Григорович Рубінштейн, директор щойно заснованої Московської консерваторії і брат викладача Чайковського, запросив його до Москви, де Петро отримав місце професора класів композиції, гармонії, теорії, оркестровки.

У 1868 році Петро Ілліч вперше виступає в якості музичного критика. Тоді ж він знайомиться з членами «Могутньої купки». Вони хоч і відрізнялися у своїх поглядах на музику, але зберігали дружні стосунки.

У цей час у Чайковського прокидається інтерес до програмної музики. Програмна музика – це жанр, в якому задум музичного твору переданий в супутньому трактаті. Балакірєв пропонує Петру написати увертюру-фантазію, і він починає працювати над «Ромео і Джульєттою», яка згодом принесла йому світову славу, і з якої популярність композитора почала швидко зростати.

Приблизно в цей же час він познайомився з оперною співачкою Дезіре Арто. Вони були закохані, і навіть планували одружитися.

Сімдесяті роки дев’ятнадцятого століття у творчості Петра Чайковського стали часом пошуків. Він захопився минулим Росії, її історією, культурою і побутом, українським походженням свого роду. Тоді він пише опери “Мазепа”, «Опричник», «Черевички», «Снігуронька», балет «Лебедине озеро»

До 1877 стали ходити різні непристойні чутки про його особисте життя, і, щоб покінчити з плітками, він вирішує одружитися на Антоніні Мілюковій, колишній студентці консерваторії. Та всього через декілька тижнів їх шлюб розпався, хоча розлучитися їм не вдалося, і вони так і жили в роздільному шлюбі.

Отримавши певну свободу, він наступного року залишив Московську консерваторію і виїхав за кордон. Цю поїздку проспонсорувала Надія фон Мекк (його таємна прихильниця), вдова залізничного магната, з якою Петро особисто ніколи
не зустрічався, але вів активне листування. Їх дивні стосунки завершилися в 1891 році, коли фон Мекк раптово припинила посилати і листи, і гроші. Їй він присвятив свою Четверту симфонію.

У 1881-му році він зрозумів, що з боргами пора щось робити. І написав імператору листа, в якому просив позичити йому три тисячі рублів з ​​тим, щоб борг вираховувався з наступних постановок Чайковського.

Можливо, це стало однією з причин того, що в середині вісімдесятих років Чайковський знову починає активно працювати, його вибирають директором Московського відділення РМО, а його роботи стають широко відомі за кордоном. У 1885 році він припиняє активні подорожі по Європі та Росії і поселяється в поміщицькому будинку під Клином.

Наприкінці свого життя він працював все більше не як композитор, а як диригент. У 1889 році він здійснює тур по Німеччині і Швейцарії, в якому знайомиться з Йоганнесом Брамсом і Едвардом Грігом.

А навесні 1891-го року Чайковський відправляється в США. Там він успішно виступає в якості диригента.

1893-й рік. Петро Чайковський випив некип’яченої води, заразився холерою і через кілька днів, 6 листопада, помер. Всього лише за 10 днів до цього відбулася прем’єра його Шостої симфонії. Олександр Третій, який був у той час імператором, особисто покрив всі витрати на похорон композитора.

Відео про композитора знаходиться за цим посиланням.

Категорія: Статті про мистецтво | Додав: uchitel (25.09.2015)
Переглядів: 142 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: