Шведська академія визначила цьогорічного лауреата Нобелівської премії з літератури. Ним стала  білоруська письменниця українського походження Світлана Алєксієвич.

За свої твори, присвячені "homo soveticus", людям з радянською свідомістю, білоруська письменниця тричі потрапляла в списки букмекерів. Алєксієвич називають "блискавичним майстром художньо-документальної прози". Серед найвідоміших творів авторки – "У війни не жіноче обличчя", "Цинкові хлопчики", "Зачаровані смертю", "Останні свідки", "Чорнобильська молитва". Торік Алєксієвич з успіхом випустила заключну книгу циклу "Голоси Утопії" під назвою "Час секонд-хенд". 

"Час секонд-хенд" – це мій діагноз нам, діагноз тому, що ми зробили за 20 років, нашому злочинному романтизмові та, як зараз вважаю, нашій мовчанці, нашій теперішній німоті й мовчанню еліти. Ми поступилися владою бандитам. Я навіть не знаю, як назвати. Це вже навіть не політики, а такий орден тих, хто має доступ до російського пирога. Ось вони його розділили, і це такий своєрідний орден", - зазначає сама авторка.

Зараз письменниця працює над своєю новою книгою "про просте людське кохання".

Вимоги до творів, представлених на Нобелівську премію, були дещо послаблені останнім часом. І тепер можуть розглядатися не тільки твори, написані за останній рік, а й більш ранні роботи того ж автора, якщо "їх значущість не була оцінена до недавнього часу".

Шведська академія у своєму виборі пов'язана не тільки загальними рамками статуту Нобелівського фонду (робота, представлена на премію, повинна принести максимальні блага всьому людству), а й окремим зауваженням Нобеля про те, що літературний твір має надавати це благо в "ідеалістичному напрямку".