Ключовий вірш із Біблії: «Терпінням спасайте ваші душі» (Лк.: 21:19).

Запам’ятай нові слова і поняття

Справедливість – винагорода праведним, смиренним і терплячим та покара грішникам, які не покаялись.

Терпіння – здатність людини переносити земні страждання: хвороби, прикрощі, знущання, самотність, матеріальні нестатки.

Терплячість – уміння не осуджувати людей за їхні недоліки і переносити незручності, пов’язані з ними.

Біблійна історія

Притча про багача і Лазаря

Прочитай притчу і визнач її головну думку

  Один чоловік був дуже багатий, одягав одяг виключно з порфіри та вісону і щодня розкішно бенкетував. А біля його воріт день у день лежав убогий чоловік на ім’я Лазар, від хвороби вкритий струпами. Він готовий був харчуватися кришками, що падали зі столу багатого. І тільки пси зализували його болючі рани.

Та ось сталося, що Лазар помер і ангели віднесли його на Авраамове лоно.

За якийсь час умер і багатий. Потрапив він до пекла і, терплячи там муки, звів очі до Неба і побачив Авраама та Лазаря. І закричав багатий чоловік: „Змилуйся, отче Аврааме, наді мною і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінець свого пальця і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум’ї цім!”... Авраам же промовив: „Згадай, сину, про те, що ти вже прийняв за життя усе добро, а Лазар промучився біля твоїх воріт. Тепер же він тут тішиться, а ти мучишся. А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена: ті, що хочуть переходити звідси до вас, не можуть того зробити. І не можна нам перейти до вас.”.

Тоді багач почав благати: „Тож хоч пошли, отче Аврааме, Лазаря у дім мого батька. Маю п’ятьох братів, і хай Лазар пояснить їм, щоб не повторили моїх помилок у земному житті і після смерті не опинилися у місці страждань, які терплю я!” Авраам же сказав: „Не потрібно їм Лазаря. Вони мають Божі Заповіді, попередження пророків, Господню науку, і хай слухають їх!” Багач спробував заперечити: „Коли брати мої почують когось із воскреслих, то покаються”. Та Авраам відповів: „Якщо Божого Слова не слухають, то не повірять і воскреслим!” (Див. Луки 16:19-31).

Це цікаво!

Ім’я „Лазар” у давньоєврейській мові означало „Божа допомога”.

А ще в євреїв існував звичай, за яким багачі вмочували хліб у воду і витирали ним руки, ніби серветкою. Відтак цей шматочок кидали під стіл. Після гостини хліб викидали собакам, що жили біля воріт.

Поміркуй і дай відповідь:

Хто такий Авраам? Що ти знаєш про служіння Господу?

Чому Лазаря після його смерті ангели віднесли на Авраамове ложе, а багатому довелося терпіти муки у пеклі?

1. Для чого людині терпіння

Притча про багача й Лазаря пояснює нам значення терпіння в житті кожної людини. Розповідь про них побудована на протиставленні. Багач гожий і красивий, гарно вдягнений, ситий, приємний з вигляду. Але він непривабливий і страшний усередині, бо є жорстоко байдужим до страждань інших і немилосердним.

Бідняк не має нічого, лиш покритий струпами і тужить за шматочком хліба, який і то дістається швидше собакам, ніж йому. Але він красивий всередині, бо терпляче і мужньо переносить земні страждання. Він не проклинає ані багатія, ані Господа і навіть не просить Його про полегшення свого життя.

Притча навчає, що не вбогість сама собою дарує людині спасіння і святість, а терпіння у стражданнях, які ця вбогість породжує. Ісус вчить зносити наші недуги, прикрощі, нестатки, бо за них Господь обов’язково винагородить нас у вічному житті. У тому й полягає суть і призначення нашого земного терпіння.

Необхідність проявляти терпіння відчуваємо буквально на кожному кроці нашого повсякденного життя. Нас дратує те, що через балакучість співрозмовника втратили зайві хвилини на „мобільнику”. Обурюємось невихованістю сусіда по столу, який сьорбає юшку чи колупається в носі. Відповідаємо грубістю на нечемність відвідувача театру, який, запізнившись і пробираючись на своє місце, наступив нам на ногу. Висміюємо приятельку, яка одягла крикливу сукню на вечірку. Гніваємось на невдаху, який пролив сік на наш новий костюм. У таких ситуаціях важливо не піддаватися спокусі зухвало повчати приятелів та знайомих, а тим більше насміхатися з них. Краще підтримати мудрою порадою, а то й не побачити їхніх недоліків, а вдома помолитися Господу за те, щоб допоміг позбутися цих недоліків.

Проте терпіння не слід плутати з терплячістю. Терпляча людина не нарікає лише на ближнього. Людина в терпінні не нарікає і на Господа, Який послав їй непрості випробування, аби дати можливість спасти душу.

Поміркуй і дай відповідь:

Чому зі своїми проханнями багач звертається не до Лазаря, а до Авраама?

Чи можна на основі цього зробити висновок про те, що грішник покаявся?

Чому Ісус Христос якось сказав, що легше верблюдові пролізти крізь вушко голки, аніж багатому потрапити до раю?

Як може спастися багатій?

Чи можуть спастися брати багатія?

Це цікаво!

Яскравим прикладом довготерпіння було життя ченця Києво-Печерського монастиря Агапіта, який жив в ХІ столітті. Він володів таємницями народної медицини, але лікував людей не лише її засобами, а й зцілював Словом Божим. Його пацієнтами були жебраки і бідняки, бояри і князі. Але ні з кого він не брав плати за лікування, знаючи, що всяка сила людини, її талант і покликання - від Бога, а не від неї самої. Тож Агапіт дав обітницю не полишати монастирських стін, а приймати хворих тільки у святій обителі. Цієї клятви він не порушив навіть тоді, коли хворів князь Володимир Мономах. Агапіт передав йому лікувальне зілля, молився за князеве здоров’я і зцілення його душі. І княжу недугу було подолано, але сам цілитель за монастирські ворота не вийшов, бо не мав права поступитися людській силі, адже допомагав людям силою Господньою.

Поміркуй і дай відповідь:

Чим повчальна історія життя Агапіта Печерського?

Повчальне оповідання

Якось Тетянка взялася шити сукню своїй ляльці, та раптом вколола палець і з досади закинула роботу. Після обіду вона спробувала продовжити своє заняття, але стібки виходили нерівними, нитки рвалися і врешті заплуталися остаточно. На очі дівчини навернулися сльози, вона сердилася і на ляльку, і на голку, і на сукню, і навіть на яблуньку, під якою сиділа. Коли сльози почали висихати, Тетянка помітила на деревці павутинку. У той час, як дівчина захоплено розглядала роботу маленького павучка, подув вітер, і від тонкої павутинки залишились тільки обривки. Наляканий павучок утік на одну з гілок і, весь зіщулившись, сидів там доти, поки вітер не вщух. А потім розпрямив лапки, повернувся на попереднє місце і знову почав тягнути свою срібну нитку. Його рухи були незвичайно швидкими, і перед очима дівчинки почав вимальовуватися дивний візерунок. Майстра нітрохи не засмучувало те, що сталося з його першою роботою...

Поміркуй і дай відповідь:

Як би ти завершив це оповідання?

Перевір себе!

• Коли ти ідеш до церкви, однокласники насміхаються над тобою: який, мовляв, праведний. Як правильно вчинити: вступити в дискусію, промовчати а чи лагідно запросити йти разом?
• Одна учениця ніяк не хоче взятися за книжку. Як зробити: посміятися з її невігластва, розібрати на класних зборах, розповісти про корисність навчання чи переказати цікавий епізод з підручника?
• Подруга не знає, яку сукню їй одягнути на вечірку. Подумати, що це не моя справа, чи запропонувати переглянути черговий випуск журналу мод?
• Під час відзначення вашого дня народження приятель розбив ваш улюблений фужер? Посваритися, не подати вигляду, що це вас засмутило, чи пожартувати, що у вас у житті ще й не таке бувало.
• Неприємний вам хлопчак навмисне обляпав вас багнюкою ще й обізвав нечупарою. Дати здачі, поскаржитися батькам або вчительці чи простягнути руку на знак примирення, а вдома ще й помолитися за спасіння його душі?

Яку відповідь даси на такого отриманого тобою листа:

„Рік тому зі мною сталося нещастя. Я втратила друзів і важко захворіла. Тепер, коли б я мала втішатися своїм життям, я є свідок страждань, що відвідали моє життя. Хіба Бог не дав життя для того, щоб радіти, а тим часом я дуже терплю. Чому існують страждання, якщо всі жахаються від нього? До кого маю звернутися? Не знаю, що робити. Чому Бог допустив таке? Думаю, що жити нема змісту, бо яке значення має терпіння у житті людини?”

2.Чи можна жити по справедливості

 Творець і Спаситель завжди бачить наші гріхи, сумує про те, що не розкаюємося в них, але як дбайливий садівник готовий почекати ще один сезон, дає можливість покаятися, бо тільки так можемо розраховувати на справедливість.

  Щоб люди не розділилися на добрих і злих, Бог сказав Адамові та Єві: „Все вам дозволено, окрім плодів з Дерева пізнання добра і зла”. Так було оголошено формулу найвищої, Божої справедливості: дозволене все, що не заборонене. Однак змієва спокуса сатани штовхнула перших людей на первородний гріх. Кара за непослух була Божою – мудрою і справедливою: в поті чола свого здобувати хліб насущний і в муках продовжувати рід свій, тобто терпіти. Але з вини людей з’явився принцип людської несправедливості: дозволене тільки те, що дозволене. Відтоді людина мріє жити за формулою Божої справедливості, але ніяк не може відійти від принципу людської несправедливості.

  Поняття справедливості тісно пов’язане з двома іншими поняттями – прав та обов’язків людини, її відповідальності за свої вчинки. У Загальній декларації прав людини, прийнятій свого часу міжнародною Організацією Об’єднаних Націй, записано, що кожна людина „має обов’язки перед суспільством”, в якому тільки й можливий „вільний і повний розвиток її особистості”. І справді, якщо суспільство, держава забезпечують людині збереження її прав і реалізацію її свобод, то людина, у свою чергу, зобов’язана підтримувати таке суспільство і таку державу, охороняти й захищати їх, сприяти вдосконаленню і розвитку. Кожна людина зобов’язана знати чинні у державі закони і дотримуватися їх, нести відповідальність за порушення. Бо тільки там, де дотримуються закони, можна говорити про існування соціальної справедливості. Але кожна людина несе відповідальність не лише за виконання державних законів, а й моральних. У жодному із державних законів не записано, що маємо вірити в Бога, ходити до церкви, молитися, але Божі Заповіді, у яких закладена Господня справедливість, спонукають нас до цього.

Часто ми хочемо справедливості вже, негайно і тільки для себе. Нам раз у раз здається, що несправедливо поставили низьку оцінку, похвалили іншого, суддя несправедливо провів футбольний поєдинок. Але не забуваймо про те, що саме у випробуваннях і стражданнях виявляється Господня любов до нас, тому маймо терпіння, не зазнавши справедливості на землі, дочекатися їх у житті вічному.

Поміркуй і дай відповідь:

Які права має людина перед Господом?

Де Небесний Отець визначив наші обов’язки і правила життя?

Чому надуживання власними правами неминуче призводить до порушення прав іншого?

Чому дотримання прав ближнього і виконання власних обов’язків вимагає від нас терпіння?

Чи справедливо терпіти і страждати?