Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Апрель » 1 » Щедрість і захланність
20:10
Щедрість і захланність

Ключовий вірш із Біблії: «Блаженніше давати, ніж приймати» (Дії 20:35).

Запам’ятай нові слова і поняття

Жадібність - пристрасне прагнення володіти чимось.

Захланність - непомірне прагнення до багатства і наживи.

Іудин гріх – злодійство через жадібність.

Щедрість - здатність людини поділитися з іншим тим, що маєш.

 

1. Що таке жадібність і захланність

Жадібність, тобто пристрасне прагнення володіти чимось, особливо небезпечне тим, що породжує нові, ще тяжчі гріхи і злі вчинки. Коли вона „заводить дружбу” з марнослав’ям, хвальковитістю, то є загроза появи гордині. Ми пишаємося своїми речами або власністю сім’ї, захлинаючись від захоплення, розповідаємо ровесникам про „потрясні” іграшки, новопридбаний комп’ютер чи „мобільник”, не замислюючись не тільки над тим, що це може засмутити їх, а й над тим, що не речі вивищують людину, роблять її значущою і видатною, а її добрі справи.

Жадібність здатна „заприятелювати” і з заздрістю, коли, ми побачивши однокласника в модній обновці, згораємо від бажання отримати таку ж і настирливо докучаємо батькам доти, поки не перетворимо у „мавпу-близнюка” того, кому заздрили.

Найгірше, що в такій ситуації ми оцінюємо людину не за образ і подобу Божу, а за її земне багатство, і при тому говоримо: „Вони коштують стільки-то чи стільки-то”.

А скільки ганьби і сорому зазнаємо, коли нахапаємо добра, сховаємо від усіх, а потім наш „тайничок” хтось виявить, та ще й із чужими речами. Тоді жадібного бере собі в „товариші” злодійство, яке називають іудиним гріхом, бо зрадник Христа носив ковчежець, куди народ жертвував апостолам гроші для роздавання милостині, а негідний учень таємно користувався ними. Але чи й нам не доводилось залазити в мамину сумочку чи ритися у татових кишенях, забуваючи, яку образу мимоволі наносимо тим, через кого Бог дав нам життя.

Якщо дати волю жадібності, вона може перерости у захланність - непомірне прагнення до багатства і наживи.

 

Поміркуй і дай відповідь:

Які приклади жадібності і захланності відомі тобі з літературних творів?

Які приклади щедрості ти можеш навести?

 

Повчальні оповідання

*          *        *

Оленка сиділа на загорожі і весело відколупувала жовтогарячі шкірочки смачного плоду. „Що це в тебе?” – підбіг Сергійко. „Хіба ти не бачиш?” – незадоволено буркнула дівчинка. „Мандаринка? Така, як мені татко з міста привозив? Пам’ятаєш? Я й тобі давав...” – „От і не вгадав! А-пель-син-ка!” – сказала дівчинка, і рожева долька сховалася у неї в роті. –„Дай і мені покуштувати”, - попросив хлопчик. „Вона недобра. Гірка й кисла”. У цю мить апельсин вислизнув з Оленчиних рук і покотився прямо в калюжу. Дівчинка ойкнула і заплакала. „Чого ж ти плачеш? – здивувався Сергійко. – Вона ж недобра!»

 

*          *        *

Собака йшов по кладочці через річку, а в зубах ніс м’ясо. Побачив він себе у воді і подумав, що там інший собака м’ясо несе, - він залишив своє м’ясо і кинувся відбирати у того собаки: м’яса іншого зовсім не було, а своє хвилею віднесло. І залишився собака ні з чим.

 

Поміркуй і дай відповідь:

У якому з оповідань розповідається про жадібність, а в якому – про захланність?

Як Ісус засудив жадібність у притчі про нерозумного багатія?

 

2.Що таке щедрість

Жадібності й захланності у житті можна протиставити тільки щедрість, тобто здатність поділитися з іншим тим, що маєш. Приклад щедрості продемонструвала бідна вдова, яка задля Господа не пошкодувала в с ь о г о, що вона мала.

 

Біблійна історія

 

Вдовина лепта

Прочитай і поміркуй, чому Христос відзначив пожертву бідної вдови

 

Ісус Христос сидів навпроти скарбниці у храмі і дивився, як народ до скарбниці вкидає мідяки. Чимало заможних людей укидали туди чималі суми. Але підійшла до скарбниці й убога вдовиця і поклала туди дві лепти. Побачивши це, Син Божий покликав до Себе учнів і сказав їм: „Правду кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто жертвував у скарбницю. Бо всі клали від свого надлишка, а вона поклала все, що мала, весь свій прожиток” (Див.: Мр.12:41-44).

 

Поміркуй і дай відповідь:

Чому лепта вдови цінніша для Господа, ніж „щедрі” дари багатих людей?

Чи можна назвати їх щедрими?

У якому значенні, на твою думку, тепер уживається словосполучення „вдовина лепта”?

  Чи можеш власного життєвого досвіду назвати приклади щедрості?

 

Біблійна історія

 

Притча про немилосердного боржника

Прочитай притчу та визнач її головну думку

 

Якось апостол Петро запитав Ісуса: «Господи! Скільки разів я мушу прощати своєму братові, що грішить проти мене? Сім разів?» Ісус  відповів: «Не кажу тобі до семі разів, але до семидесяти разів по сім».

Потім Господь розтлумачив це притчею, кажучи: «Царство Небесне подібне до одного царя, котрий забажав розрахуватися із своїми рабами. І привели до нього боржника, котрий заборгував йому десять тисяч талантів. Але той не мав чим заплатити, от цар і наказав продати і його, і його жінку з дітьми, і все, що він мав, щоб повернувся борг. Тоді впав раб долілиць і все кланявся цареві, кажучи: «Ласкавий царю! Потерпи і я все поверну». Цар змилосердився над тим рабом, відпустив його, а борг простив. Раб пішов від нього, знайшов одного свого товариша, схопив його та почав душити, кажучи: Віддай мені те, що винен!» Тоді  той впав перед ним ниць, благаючи: «Потерпи ще трохи, і я все поверну». Проте той не погодився, а запроторив свого товариша до в’язниці, до того часу, поки він не поверне боргу.

Його друзі, котрі все бачили, дуже зажурилися, а потім пішли та все розповіли цареві. Цар наказав покликати, раба, кажучи йому: «Злобний рабе! Я простив тобі весь борг, тому розгнівався цар, тому  що ти прохав мене; чому ж ти не помилував свого товариша?» І розгнівався цар, та й віддав раба мучителям до того часу поки не віддасть всього боргу. Так і Отець Мій Небесний вчинить з вами, якщо ви не простите своєму братові його гріхів від щирого серця» (Див.: Мт. 18: 23-25).

 

Поміркуй та дай відповідь:

Чому цар хотів продати раба, його дружину та дітей?

Що зробив раб після того, як йому цар пробачив борг?

Як наказав цар раба за його лицемірство?

Поміркуй, чи не поводишся ти як цей жорстокий раб?

Наведи приклади відомих людей, які прощали своїх кривдників.

   

Це цікаво!

Золотий талант в часи Ісуса Христа становив 11302 грн. 42 коп., срібний талант – 627 грн. 91 коп., динарій – 6 коп..

Лепта – найдрібніша римська монета в часи правління в Іудеї прокуратора Понтія Пілата. На відміну від золотих і срібних талантів та динаріїв лепта була виготовлена з бронзи.

 

3.Як багатій людині порятуватися від гріха жадібності

 

  Притча про немилосердного боржника закликає до милосердя, прощення, вибачення та прояву інтелігентності.

  Десять тисяч талантів винні Богові ми, бо все, що маємо в житті, отримали від Нього без будь-якої плати. Продаж боржника з його дружиною і дітьми символічно означає відчуження від Бога грішника, що не сплатив Господові боргу своєю любов’ю. Падіння раба на коліна перед паном виражає суть глибокого його розкаяння у своїх гріхах, тому він і отримує Господнє прощення. Однак спокута гріха не завершується на тому, що людина щиро визнає себе винною. Надалі вона має все зробити для того, щоб цей гріх не повторити. Натомість раб робить ще більший гріх, відмовляючи у прощенні слабшому за себе боржникові. Тут і з’являються в образі співтоваришів ангели, для яких неприйнятне зло. Господь здійснює суд над злим рабом із людинолюбства, щоб показати, що не Він, а жорстокість і невдячність раба позбавляє його милості.

  Приклади нерозумного багача, щедрої вдови і немилосердного боржника зовсім не означають, що всі багаті люди жадібні, а всі бідні щедрі. Не може багатий бути надто багатим, а бідний – зовсім бідним, як не може бути, щоб зовсім не було багатих і зовсім не було бідних. Адже люди мають різні здібності і таланти, по-різному думають, трудяться та живуть.

  Але в усьому має бути помірність. Якщо тягар нести, то рівномірно, а не так, щоб один падав від знемоги, а інший ішов з полегкістю. Якщо майно ділити, то так, щоб, як казали пророки, „хто мав багато, той не мав зайвого, а хто мав мало – не мав недостатку”, щоб надлишок одних міг поповнити недостачу в інших. Тільки встановлювати таку справедливість слід, не відбираючи один в одного, а силою переконання Божим Словом.

  Не багатство є символом гріховності, а те, як людина захланно розпоряджається всім, що даровано їй Господом. Ісус учить нас ділитися своїм багатством із ближнім, давати милостиню, збирати скарби духовні, жити з Богом. Ті скарби ніколи не втрачають своєї вартості.

 

Повчальне оповідання

 

Наша співвітчизниця Гальшка Гулевичівна, що жила наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ століть, походила із знатної та багатої родини. Її висока освіченість та душевна інтелігентність зосередили увагу на духовних проблемах українського суспільства. Відбуваючи скорботу від того, що стараннями сусідів українство втратило на той час свій духовний провід і потребувало нових освічених людей, Гальшка Гулевичівна за згодою чоловіка відписує свої землі і будинки на Подолі у власність Київського православного братства, і на виручені кошти споруджуються монастир, шпиталь, оселя для паломників і прочан, а головне – майбутня Києво-Могилянська академія, у якій завдяки старанням Гальшки та її наступника-мецената Петра Могили отримали змогу здобувати освіту і діти з небагатих міщанських сімей. Останні роки життя Гулевичівна провела у Луцьку, де також піклувалася про духовно-освітні потреби місцевого братства.

 

Поміркуй і дай відповідь:

Наскільки близькими є поняття „щедрість” і „жертовність”?

Чому мудра людина найбагатша?

Чи знаєш ти приклади щедрості, жертовності Ісуса Христа?      

Що означає бути багатим душею?

 

 

Категорія: Основи християнської етики | Переглядів: 510 | Додав: uchitel | Теги: християнська етика, щедрість, захланність | Рейтинг: 5.0/1