Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Март » 4 » Основа радості
13:25
Основа радості

https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSOjb7dd6_1au8RrS-mEoRG8oQQf5ArvpfVhYEhsAL505JWpMq4-yN0kH0

Ключовий вірш із Біблії: «Радість Моя щоб у вас була, і щоб була досконала» (Ів. 15:11).

Запам’ятай нові слова і поняття

Радість – почуття задоволення і втіхи від добре виконаної роботи, від спілкування з ближніми та Богом.

 

  1. Що таке маленькі радощі

Люди часто бажають один одному радості. І самі ми хочемо, щоб у нас у житті було багато радісних днів, хвилин. Як стверджують словники, радість – це „почуття задоволення, втіха, приємність”.

Ми радіємо, коли отримали добру оцінку у школі чи гарний подарунок на день народження, коли перемогли на змаганнях або конкурсах, коли придбали річ, про яку давно мріяли: велосипед, телевізор, комп’ютер, мобільний телефон, коли нам посміхнулася красива дівчинка або стрункий хлопчина допоміг нести портфель.

Але ми радіємо й тоді, коли ми усміхнулися зустрічному, коли допомогли однокласникові розв’язати задачу, а батькам – скопати город, коли зробили гарний подарунок товаришеві чи подрузі, коли висповідалися у своїх гріхах і помолилися Господу.

Радість не буває малою або великою. Коли виступили на концерті, нам однаково було важливо, що ні разу не забулися слів, що прочитали вірш виразно й артистично, що були вдягнуті в новеньку сукню чи костюм, які вам дуже пасували, що глядачі з вдячністю аплодували вам. Одному великою радістю є перемога у шкільних змаганнях з легкої атлетики, іншому ж – те, що прийшов до фінішу не останнім. Одному з дорослих радість приносить зарплатня, яка дозволяє придбати автомобіль, іншому – така, завдяки якій зможе розрахуватися за комунальні послуги.

Пригадаймо й іншу ситуацію: коли наш щоденник прикрасила чергова „12-ка” або нам вдалося змайструвати радіоприймач, чи не поспішаємо з радісною новиною до мами чи друга?

 

Поміркуй і дай відповідь:

Від чого ти найчастіше радієш?

Чи відчуваєш потребу поділитися радістю з іншими?

Як ти розумієш слова сучасного російського письменника Анатолія Алексіна: „Якщо у вас на душі радість і ви хочете на всю силу виявити її, пам’ятайте, що поруч є люди, які засмучені і втомлені від бід. Але коли ви мало не з насолодою впиваєтесь власним горем, пам’ятайте й тут, що поруч вас, можливо, є людина, якій трапилась чи не єдина хвилинка радості, яку ви їй затьмарюєте. Учіться любити людей”?

 

  Біблійна історія

 

Притча про загублену драхму

Прочитай притчу та визнач її головну думку

  Чи знайдеться жінка, яка б, маючи десять драхм і загубивши одну, не засвічувала б світла, і не мела хати, і не шукала уважно, аж поки не знайде, і, відшукавши, не кликала приятельок, сусідок, кажучи: „Радійте зі мною, бо знайшла я загублену драхму!”? (Див.: Лк. 15:8-9)

 

 

2.Що становить основу для досконалої радості

  Зміст розказаної Христом притчі має далеко глибший зміст, ніж побутова ситуація, яка в ній змальована. Загублена малоцінна драхма символізує в ній грішну душу, євангельська жінка – самого Господа Бога.

  Божа Любов до грішників не є лише любов’ю, яка очікує, це – любов, котра шукає, хвилюється про кожного і знаходить, добивається того, щоб грішник покаявся і став на праведний життєвий шлях.

  Любов Всевишнього не забуде про нас і в кінотеатрах, коли демонструються сороміцькі та вампірські фільми, бойовики, і на дискотеках чи в нічних клубах та перейматиме наше чуйне серце пекучим соромом за скоєне, смиренням і страхом Господнім.

І коли Бог знаходить нас і ми навертаємось, то ціле Небо разом із Всевишнім радіє за нас. „Так само, кажу вам, - завершує свою притчу Ісус, - радість буває в Божих Апостолів за одного грішника, який кається” (Лк. 15: 10). Радіють всі християни, як приятельки й сусідки жінки, яка відшукала загублену драхму. Радіймо і ми, що Господь нас відшукав, що ми знову стали Божими дітьми.

Християнська радість – це відчуття того, що добре, втішно не лише мені, що немає між людьми злоби, заздрості й ненависті. Щоб відчувати таку радість, необхідно постійно розкаюватись усією глибиною душі, всім стилем поведінки у злих вчинках, намагатися не грішити, жити в любові та порозумінні з Господом.

 

Поміркуй і дай відповідь:

Як Всевишній ставиться до грішника?

Чи байдужий він Господові?

Що Бог робить відносно грішної душі: чекає, поки вона сама знайдеться, чи шукає її?

 

Повчальне оповідання

Це відбувалося давно. В Україні були тяжкі часи. Народ гнобили, і він піднімався на боротьбу.

  Повз старого дідуся на війну їде молодий козак. Він просить у дідуся води напитися. „І не страшно тобі, молодому, на бій іти? – запитує старий. – А раптом загинеш?” – „От ви, батьку, до глибокої старості дожили, то, може, і мені Бог допоможе». Дід розповів, що він усе життя терпів і чекав, що прийде таким, як він, українцям-кріпакам полегшення. „Чекали?! О ні! – вигукнув молодий. – Нехай ліпше згину я в юності, ніж продовжу рід нікчемних кріпаків, а переможу – започаткую новий рід, вільний!” Пришпорив коня молодий козак – тільки курява за ним знялася.

  Відгомін кривавої битви доносився до хати дідуся. Коли на третю добу стихло, він наважився визирнути на світ Божий. Повз дідусеве обійстя кінь віз важко пораненого козака.

  • Люди, радійте, ви вільні! – перемагаючи біль, простогнав той самий молодий козак.
  • Воля! – загорілися в діда очі. Цілий вік чекав, а таки дочекався!

 

Поміркуй і дай відповідь:

Чи правильно прожив своє життя дідусь?

Яку радість відчув її головний герой?

Як ви ставитеся до молодого козака?

Хто з героїв, на вашу думку, цінніший для Господа й чому?

 

Перевір себе!

Чого навчає нас притча про загублену драхму? Що в ній спільного та відмінного з притчею про заблукану вівцю?

Чому Бог відразу не карає грішників?

Чому Господь радіє наверненій душі грішника більше, ніж душі праведника?

 Як після вивчення теми поглибилось твоє розуміння того, що таке радість?

У чому полягає християнська радість?

Розкрий значення вислову: „Наш Бог є Богом радості”. Під час відповіді спирайся на цитати із Святого Письма:

 

  „І, прийшовши, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: „Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою, тую згубу” (Лк. 15: 4-7);

  „Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовся. І почали веселитись вони” (Лк. 15: 23).

  „Веселитись і тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовся!” (Лк. 15:32).

  „Як молодий радіє молодою, так Бог твій радітиме тобою” (Іс. 62: 5).

 

  Проведи іспит сумління за таким алгоритмом:

  1. Чи відчуваєш себе загубленою драхмою?
  2. Чи розумієш свою цінність у Божих очах?
  3. У яких життєвих ситуаціях проявлялося в нас це розуміння?
  4. Що робиш для того, щоб твоє серце навернулося до Господа?
  5. Коли відчуваєш радість від спілкування з Господом і Божу радість від спілкування з нами?

 

 

Категорія: Основи християнської етики | Переглядів: 437 | Додав: uchitel | Теги: основа радості, драхма, 6 клас, Притча, християнська етика | Рейтинг: 5.0/2